2”А”-238/10

                                            копія                                

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 березня 2010 року,  Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді                  Купрієнка С.І.,

при секретарі          Потапенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської   районної державної адміністрації Київської   області, 3-я особа:ВАТ „Укртелеком” Київської обласної філіїЦентр електрозв”язку №8 про стягнення недоотриманої суми щомісячної доплати працюючому в зоні посиленого радіологічного контролю,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона працює  на території зони посиленого радіологічного контролю, і має право на щомісячної доплати працюючому в зоні посиленого радіологічного контролю, відповідачем порушено його права , передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посилаючись на викладене на підставі ст.39 ч.1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачка просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Вишгородської РДА недоплачену суму щомісячної доплати за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю з січня 1999 року по червень 2008 року в розмірі 21899 грн.31 коп.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги і просить задовольнити.

Представник відповідача- Гелевера Н.М.заперечує проти позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не  з’явився, направивши  суду листа про слухання справи в його відсутність.

Вислухавши пояснення позивача,пр.відповідача, дослідивши письмові докази та інші  матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом установлено, що ОСОБА_1працює в зоні посиленого радіологічного контролю, а отже є суб»єктом , визначеним у ст.39 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачена щомісячна грошова доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Як вбачається із довідки, представленої по місцю роботи позивачки, вона за період з січня 1999 року по червень 2008 року отримала 497 грн.24 коп., що не відповідає вимогам вищезазначеної норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ці обставини в судовому засіданні підтверджуються поясненням позивачки,пр.відповідача,  а також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» особам, які працюють в зоні посиленого радіологічного контролю повинно проводитись щомісячні грошові доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Положеннями ст.21 та 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини є невідчуджуваними та непорушними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод не допускається.

В судовому в судовому засіданні було доведено, що позивачці   ОСОБА_1 вищезначена доплата за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю проводилась не відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС», а згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи».

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення прав позивача та їх захисту, шляхом задоволення позову, однак суд вважає, що рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року визнано неконституційним зупинення Законом України „Про державний бюджет України” дії інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, введення змін до інших законів, встановлення іншого \додатковогоправового акту регулювання відносин, ніж вже передбачено законом, суд застосовує строк давності до правовідносин між сторонами до 7 липня 2007 року, вважає, що дії відповідача після 7 липня 2007 року є неправомірними, а позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 158, 159, 160. 161, 162, 186 КАС України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

    Позов задовольнити частково.

    Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Вишгородської РДА щодо відмови у виплаті    ОСОБА_1 щомісячної доплати як працюючому  в зоні посиленого радіологічного контрою неправомірними.

    Зобов”язати управління праці та соціального захисту населення Вишгородської РДА зробити перерахунок  та виплатити ОСОБА_1  щомісячну грошову доплату в відповідності до вимог ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з липня 2007 року по червень 2008 року \включно.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову  подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя  підпис

Згідно з оригіналом, суддя               С.І.Купрієнко