Справа № 201/12538/20

Провадження №1-кс/201/4548/2020

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2021 року                                                                м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді – Батуєва О.В., при секретарі судового засідання – Гаржі О.О., за участю скаржника ОСОБА_1 ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 28 грудня 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою, в якій просить суд зобов`язати уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за його заявою від 28.12.2020 року про злочин, передбачений ч. 1 ст. 109, ч.1 ст. 111 КК України.

В обґрунтування своєї скарги скаржник посилається на те, що він в порядку ст. 214 КПК України 28.12.2020 року подав до Дніпропетровської обласної прокуратури заяву про злочин за ч. 1 ст. 109, ч.1 ст. 111 КК України, який, як він зазначає, був вчинений 25.10.2020 року і полягає в тому, що 25.10.2020 року під час проведення чергових місцевих виборів в Україні не відбулися вибори до місцевих районних у місті Дніпрі (Дніпропетровську) рад, які є представницькими органами відповідних територіальних громад районів, у місті з державним районним поділом (відповідно до КОАТУУ), які, в свою чергу, складають єдину систему адміністративно-територіального устрою України, згідно ч.1 ст. 133 Конституції України.

На даний час скаржнику відомо, що уповноваженими особами Дніпропетровської обласної прокуратури кримінальне провадження за поданою заявою не відкрите та досудове розслідування не розпочато.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримав і просив задовольнити. Скаржник надав слідчому судді копію заяви від 28.12.2020 року, а також, на підтримання своєї скарги, і інші документи. Також він повідомив, що заява від 28.12.2020 року була зареєстрована Дніпропетровською обласною прокуратурою за № 68818-20 від 28.12.2020 року, а в подальшому, як було повідомлено заявникові, вона була скерована до УСБУ в Дніпропетровській області.

На запит суду до Дніпровської обласної прокуратури надати для ознайомлення вищевказану заяву з відповідними додатками, відповіді не надійшло.

Представник Дніпропетровської обласної прокуратури в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином. Від нього надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без його участі, в задоволенні скарги просив відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги та доданих в ході судового засідання документів, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З матеріалів скарги встановлено, що 28.12.2020 року скаржник в порядку ст. 214 КПК України подав до Дніпропетровської обласної прокуратури заяву про злочин за ч. 1 ст. 109, ч.1 ст. 111 КК України (вхідний номер 68818-20 від 28.12.2020 року), який, як він зазначає, був вчинений 25.10.2020 року і полягає в тому, що 25.10.2020 року під час проведення чергових місцевих виборів в Україні не відбулися вибори до місцевих районних у місті Дніпрі (Дніпропетровську) рад, які є представницькими органами відповідних територіальних громад районів, у місті з державним районним поділом (відповідно до КОАТУУ), які, в свою чергу, складають єдину систему адміністративно-територіального устрою України, згідно ч.1 ст. 133 Конституції України.

У зв`язку з чим скаржник просив внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч. 1 ст. 109, ч.1 ст. 111 КК України в сукупності з ч. 4 ст. 28 КК України та негайно розпочати досудове розслідування.

В подальшому, 30.12.2020 року Дніпропетровською обласною прокуратурою заява разом із додатками була надіслана УСБУ в Дніпропетровській області.

На час розгляду даної справи відомості про внесення відомостей до ЄРДР за вищевказаною заявою слідчому судді надані не були.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тобто, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК, не достатньо об`єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального правопорушення, а передбачає лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Частиною 1 ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що невнесення відомостей до ЄРДР за заявою скаржника порушує його права, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин уповноваженими особами не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в заяві від 28.12.2020 року безпідставно не внесені до ЄРДР, слідчий суддя дійшов до висновку, що вимога про зобов`язання уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування підлягає задоволенню.

Доходячи до такого висновку, слідчий суддя також враховує положення ст.ст. 8, 9 КПК України, згідно яких в Україні діє верховенство права. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 07 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

Також відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.

Крім того, наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 затверджене Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення № 298).

Підпунктом 1 п. 1 розділу 3 Положення передбачено внесення відомостей про повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення до Реєстру у термін, визначений ч. 1 ст. 214 КПК України.

Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298, а тому не підлягають задоволенню вимоги скаржника про зобов`язання внести відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією, визначеною заявником, як ч. 1 ст. 109, ч.1 ст. 111 КК України.

Враховуючи принцип диспозитивності в судовому процесі та вищевказане, приходжу до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а саме шляхом зобов`язання уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 28.12.2020 року (вхідний номер 68818-20 від 28.12.2020 року).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 153, 220, 303 - 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 28 грудня 2020 року – задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури не пізніше 24 годин після отримання копії цієї ухвали внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 28 грудня 2020 року (вхідний номер 68818-20 від 28.12.2020 року), про що надати заявнику відповідний витяг з ЄРДР.

У задоволенні іншої частини вимог скарги - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 15 січня 2021 року о 09-30 годині.

Слідчий суддя О.В. Батуєв