Справа № 524/1238/19

Провадження № 1-кс/524/15/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року   слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Предоляк О.С., при секретарі судового засідання Тараненко А.Г.

за  участі: скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження № 12018170090003114 від 29.12.2018 р.,-

                                        ВСТАНОВИВ

29.12.2020 року ОСОБА_1 в порядку ст. 303-306 КПК України звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову дізнавача ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження  № 12018170090003114.

Просить скасувати постанову дізнавача ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження    № 12018170090003114 від  28.08.2020 року. Так, скарга містить клопотання щодо здійснення відшкодування добових у сумі 60 гривень, а також компенсації за відрив від звичайних занять відповідно до фактичного часу проведення судового засідання.

Скарга обґрунтована тим, що постанова про закриття кримінального провадження порушує права потерпілого та винесена слідчим передчасно, без належного з`ясування та перевірки всіх обставин. Про закриття кримінального провадження дізнався 29.12.2020 року, отримавши копію постанови.

У судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримує, просить задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Зазначає, що в рамках кримінального провадження наявна єдина слідча діях - протокол допиту його як потерпілого, що свідчить про неповноту досудового розслідування Мотивувальна частина постанови про закриття провадження містить лише скопійований текст з протоколу допиту потерпілого.

Дізнавач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, про дату розгляду скарги повідомлявся.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно з п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Зі ч.2 ст.9 КПК України постає, що прокурор, керівник органу досудового  розслідування, слідчий, дізнавач зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що  виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття  законних і неупереджених процесуальних рішень

Вказані вимоги закону належним чином не виконані.

Судовим розглядом встановлено, що 29 серпня 2018 року зареєстровано заяву ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією шахрайство.

З заяви постає, що 08 серпня 2018 року надійшло смс повідомлення від Європейської асоціації повернення боргів щодо неіснуючої заборгованості перед ПАТ «Таскомбанк» в розмірі 5257, 96 грн. із вимогою терміново оплатити борг. Надалі представники зазначеної агенції телефонували йому та повідомили, що боргове зобов`язання має ОСОБА_3 , а він зазначений як родич.

Оскаржуємою постановою дізнавача ОСОБА_2 . від 28.08.2020 року кримінальне провадження № 12018170090003114 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України- закрито, у зв`язку з відсутністю складу злочину.

При розгляді зазначеної справи слідчим суддею враховується, що відповідно до ч.3 ст.284 КПК України про закриття кримінального провадження дізнавач, слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.1, 2, 4 ч.1 ст.284 КПК України, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має бути закрито після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до вимог ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч.2 ст.91 КПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

Положенням ч. 1 ст. 92 КПК України встановлено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Разом із цим, у судовому засіданні на підставі даних, зазначених в постанові дізнавача слідчим суддею  встановлено, що під час проведення перевірки обставин, викладених у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення,не   проаналізовані та належним чином перевірені ті обставини, на які посилається особа, яка звернулася з заявою про вчинення кримінального правопорушення, не проведено всього необхідного обсягу слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення об`єктивної істини у справі,обмежившись рапортами оперативного підрозділу, слідчим Скориком Ю.В. навіть не проконтрольовані власні вказівки, надані оперативним підрозділам в порядку ст.. 40 КПК України та в подальшому органом досудового розслідування не виконані обов"язкові вказівки процесуального керівника - прокурора Демьохіної Я..

Законодавець у статті 110 КПК України зазначає, що постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Між тим, зміст оскаржуваної постанови беззаперечно свідчить про недотримання органом досудового розслідування вищевказаних вимог закону щодо всебічного, повного і неупереджено дослідження усіх обставини кримінального провадження, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яке б не викликало жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення.

Слідчим суддею встановлено, що с ані слідчим/ані дізнавачем не допитано особу на яку вказує потерпілий, як на особу, які вчинила замах на шахрайські дії; не використано технічні можливості. Не надано доказів щодо вжиття інших процесуальних заходів для встановлення інших свідків події. Без перевірки вищевказаних обставин, перелік яких слідчий суддя не обмежує, прийняття постанови про закриття кримінального провадження є передчасним.

За таких обставин визнати досудове розслідування ефективним, а прийняте за його результатами рішення законним та обґрунтованим не можливо, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Матеріали кримінального провадження підлягають поверненню для організації досудового розслідування, при проведенні якого необхідно повно та об`єктивно перевірити обставини кримінального правопорушення, надати обґрунтовану юридичну оцінку встановленим обставинам; в достатньому для встановлення об`єктивної істини обсязі, провести інші необхідні слідчі дії, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

       Щодо  клопотання скаржника  про здійснення відшкодування добових у сумі 60 гривень, а також компенсації за відрив від звичайних занять відповідно до фактичного часу проведення судового засідання необхідно зазначити наступне.

       В силу ч.2ст.122 КПК України,витрати,пов`язані з із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України.

       Положеннями ч.1ст.124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

       З огляду вищенаведених приписів КПК України вбачається, що законодавцем чітко визначено, що потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, а також юридична особа щодо якої здійснюється провадження несуть витрати, пов`язані з явкою до суду. Компенсація (відшкодування) таких витрат можлива тільки на користь потерпілого у разі ухвалення обвинувального вироку.

       Відшкодування витрат, понесених заявником при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування кримінального провадження не передбачено нормами діючого КПК України.

       Враховуючи вищенаведене, вимоги про відшкодування витрат - добових у сумі 60 гривень, а також компенсації за відрив від звичайних занять відповідно до фактичного часу проведення судового засідання безпідставні.

Керуючись ст. 77, 80, 81, 303-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,  

                                       ПОСТАНОВИВ

Скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову дізнавача сектора дізнання Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області Лапіка П.М. від 28 серпня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12018170090003114 – скасувати.

Зобов`язати дізнавача сектора дізнання Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області Лапіка П.М. або іншого уповноваженого дізнавача продовжити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018170090003114

В іншій частині скарги відмовити

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання щодо компенсації процесуальних витрат.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя                                                                                   О.С.Предоляк