Судове рішення #9132772

Апеляційний суд Запорізької області

 

Справа № 22 - 11 / 2010 р.                                      Головуючий  у  1 інстанції: Крамаренко А.І.

                                                                                                 Суддя-доповідач: Боєва В.В.                                        

                                     

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 травня    2010 року                                                                   м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:         Боєвої В.В.

Суддів:                     Денисенко Т.С., Коваленко А.І.,

При секретарі:         Карацюпі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, яку  підтримали його правонаступники – ОСОБА_3 та  ОСОБА_4  -  на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області  від 21 травня 2009 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до виконкому Бердянської міської ради, Бердянської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним рішень  виконкому Бердянської міської ради, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2007 року ОСОБА_5  звернувся до суду з позовом  до виконкому Бердянської міської ради, Бердянської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним рішень  виконкому Бердянської міської ради, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку .В позовній заяві зазначав, що його батьку ОСОБА_7 належало АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер. Після його смерті спадкоємцями за законом були дружина померлого ОСОБА_8 та діти померлого ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 Ніхто із спадкоємців з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, однак всі , окрім ОСОБА_10 залишилися проживати у спадковому будинку. На час смерті батька, він був неповнолітнім та проживав з матір’ю. Ніхто з дітей на будинок не претендував, оскільки вважали, що він повинен перейти матері. ОСОБА_8 не встигнувши оформити спадщину  та свою частку в праві спільної сумісної власності на житловий будинок, померла ІНФОРМАЦІЯ_3  На час її смерті у спадковому будинку проживав ОСОБА_9 Крім того, ОСОБА_5 з дозволу матері у 1971 році на території АДРЕСА_1 збудував житловий будинок „В” , сіни „в”, сараї „Д”, „Ж” право власності на які до теперішнього часу не оформлено, також, після смерті матері він прийняв частину спадкового майна – шифоньєр. Таким чином, спадщину у рівних частинах прийняли ОСОБА_9 та він, але через відсутність коштів своєчасно спадщину не оформили. У 2001 році вони вирішили оформити спадщину, однак ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер. Оскільки у ОСОБА_9 не було спадкоємців першої черги, спадкування перейшло до другої черги спадкоємців за законом рідним братам померлого., які продовжували доглядати за житловим будинком та земельною ділянкою. Під час розгляду справи йому стало відомо, що на підставі заяви ОСОБА_2 виконком Бердянської міської ради прийняв рішення № 452 від 21.07.2005 року про погашення правових документів на АДРЕСА_1. Внаслідок чого, ОСОБА_2 об’єднав земельні ділянки домоволодінь № 126 та № 128, а Бердянська міська рада прийняла рішення №7 від 26.01.2006 року про передачу у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_2 та 15.09.2007 року ним одержано державний акт про право власності на земельну ділянку. З цих піддав просив поновити строк звернення до суду, встановити факт прийняття спадщини, визнати незаконними рішення Бердянської міської ради та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області   від 21 травня  2009 року позовні вимоги задоволено. Поновлено ОСОБА_5 строк звернення до суду, встановлено факт прийняття спадщини у вигляді житлового АДРЕСА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_9 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8, встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9, визнано незаконними рішення виконкому Бердянської міської ради № 452 від 21.07.2005 року, п. 25 рішення Бердянської міської ради №7 від 26.01.2006 року та п. 4.8 рішення Бердянської міської ради № 21 від 28.02.2007 року., визнано недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 705585 на ім’я ОСОБА_2, виданий Бердянським міським управлінням земельних ресурсів 15.08.2007 року.

Не погоджуючись з рішенням  суду ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню  з наступних підстав.

На підставі  ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення  суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно  ст. 309 ЦПК України підставами  для скасування  рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення  є: неповне з’ясування  судом обставин, що мають значення для справи;  недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;   невідповідність висновків суду обставинам справи;  порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Ухваливши  рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про поновлення строку звернення до суду, встановлення факту прийняття спадщини у вигляді житлового АДРЕСА_1 Самохваловим ОСОБА_12,  ОСОБА_9  після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8, про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_5  після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9,  суд першої інстанції посилався на положення ст.. 549 ЦК України (в ред.. 1963 року).  При цьому суд виходив з того, що слід поновити строк звернення позивача ОСОБА_5 до суду та вважав доведеним, що  позивач фактично прийняв спадщину після смерті  матері – ОСОБА_8, яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_3.  

Такий висновок суду суперечить вимогам  статті  267 ЦК України, частиною 4 якої передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої  заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, та  змісту частини 5 цієї статті,  якою встановлено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З  матеріалів справи вбачається, що  суд першої інстанції  фактично не  дослідив причини пропуску позивачем строку  позовної давності, не  дав належної оцінки  щодо  поважності причин  пропущення позовної давності.

Крім того,    судом порушено вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України, які визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судова колегія вважає, що позивач не представив суду першої інстанції  належних та допустимих доказів, як-то передбачено статтями 58, 59 ЦПК України,  щодо прийняття ОСОБА_5 та ОСОБА_9  спадщини – житлового АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 та стосовно прийняття у вигляді  спадщини у вигляді  цього ж нерухомого майна ОСОБА_5 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9.

Такого висновку судова колегія дійшла не тільки з урахуванням вищевикладеного, але й з огляду не те, що з матеріалів справи, зокрема, з акту обстеження від 07.07.2005 року вбачається, що  спірне спадкове майно у вигляді АДРЕСА_1 (що належить ОСОБА_7)  станом на 2005 р. внаслідок тривалого строку експлуатації, фізичного спрацювання конструктивних елементів, впливу грунтових  та зливових вод понад 10 років зруйноване і відновленню не підлягає  (а. с. 198).

Таким чином, довід апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 ЦПК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Конституційного суду України  від 01.04.2010 р. № 10-рп/2010 визначено, що положення пункту 1 частини  першої  статті  17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із  суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів  чи  правових актів індивідуальної  дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб  з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін щодо визнання незаконними рішення виконкому Бердянської міської ради № 452 від 21.07.2005 року, п. 25 рішення Бердянської міської ради №7 від 26.01.2006 року та п. 4.8 рішення Бердянської міської ради № 21 від 28.02.2007 року., про  визнання  недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 705585 на ім’я ОСОБА_2, виданого Бердянським міським управлінням земельних ресурсів 15.08.2007 р. відносяться до сфери дії КАС України.

За таких обставин правовідносини сторін не регулюються цивільним законодавством України, оскільки  ст. 1 ЦК України визначає, що цивільним законодавством регулюються особисті майнові та немайнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Одночасно вказана норма матеріального права встановлює, що цивільне законодавство не застосовується до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин.

Таким чином,  справа в частині  вирішення спору щодо визнання незаконними актів органу місцевого самоврядування – Бердянської міської ради в особі виконкому та  управління земельними ресурсами  - не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст.  307, 309, 310,   314, 317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яку підтримали його правонаступники -    ОСОБА_3  та  ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області   від 21 травня    2009 року  скасувати.

За позовними вимогами ОСОБА_5 про поновлення строку звернення до суду, встановлення факту прийняття спадщини у вигляді житлового АДРЕСА_1 Самохваловим ОСОБА_12,  ОСОБА_9  після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8, про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_5  після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

За позовними вимогами ОСОБА_5 про визнання  незаконними рішення виконкому Бердянської міської ради № 452 від 21.07.2005 року, п. 25 рішення Бердянської міської ради №7 від 26.01.2006 року та п. 4.8 рішення Бердянської міської ради № 21 від 28.02.2007 року., про  визнання  недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 705585 на ім’я ОСОБА_2, виданого Бердянським міським управлінням земельних ресурсів 15.08.2007 року – провадження у справі закрити.

Рішення  набирає законної сили з моменту  проголошення, проте може бути оскаржено протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.

 

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація