УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    26 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді  Яковенко Л.Г.

Суддів  Синельщікової О.В.

при секретарі Летягіної О.В.

 Кравчук З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Мегабанк” в особі Кримського центрального регіонального відділення ПАТ „Мегабанк” до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 лютого 2010 року,                                                    

                                                      В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно.

Вимоги  мотивовані тим, що між сторонами, було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав 380700 грн., з умовами повернення коштів в строки зазначені  в договорі. Однак, умови кредитного договору відповідач не виконав, на підставі чого виникла заборгованість у розмірі 311969 грн. 69 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також просить звернути стягнення на заставлене майно відповідно до договору.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 лютого 2010 року –  позовні вимоги задоволені.  Договір кредиту  від 19 вересня 2007 року укладений між Публічним акціонерним товариством „Мегабанк” та ОСОБА_5 – розірваний. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства „Мегабанк” суму боргу за договором кредиту у розмірі 311969 грн. 39 коп., яка складається з заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, штрафу. Звернуто стягнення на заставлене майно – автомобіль марки МАЗ 551605-275 2006 року випуску, що належить ОСОБА_5

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 подав  апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі він просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та  матеріального права. Вказує, що при розгляді справи суд не звернув увагу на те, що позивач неправильно розрахував суму боргу, тобто не було враховано сплачені ним банку - суми у розмірі 3000 грн., що підтверджується квитанціями від 23.12.2009 року та 03.02.2010 року. Крім того, вказує, що він не був судом належним чином повідомленим про розгляд справи, у зв’язку з чим, він не мав можливості надавати свої заперечення проти позову.

   Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, проаналізувавши  доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

 Задовольняючи позов, суд виходив з обґрунтованості  позовних вимог.

 Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки  вважає, що суд дійшов таких висновків з порушенням норм процесуального права.

 З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2010 року справа слухалась у відсутність  відповідача ОСОБА_5 та представника ПАТ «Мегабанк»

  Також в матеріалах справи не має доказів про належне повідомлення відповідача у встановлений законом строк про час та місце розгляду справи.

 До посилань  суду на  заяву ОСОБА_5, в якій  він просив слухати справу в його відсутність,  колегія суддів  відноситься критично.

 Дійсно  на а.с. 49  є заява ОСОБА_5 від 16.02.2010 року \ тобто в день розгляду справи \  про те, що  він просить  розглянути  дану  справу  саме    сьогодні, з позовом ознайомлений та визнає його в повному обсязі, а на а.с.51 є заява представника  ПАО «Мегабанк» від 16.02.2010 року  з проханням слухати справу в їх відсутність, позовні вимоги вони підтримують.

Заяви про те, що ОСОБА_5 просить розглянути справу в його відсутність  в матеріалах справи немає.

Частинами 2, 4 статті 74 ЦПК України передбачається, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно.

 Апелянт вказує, що він не був належним чином   повідомлений про слухання справи, повісток він не отримував і про те, що розглядається цивільна справа не знав.  На прохання представника банку, з метою укладання мирової угоди, він написав заяву про визнання боргу  та розгляд справи саме сьогодні, в день написання заяви - 16.02.2010 р. Однак суд його в судове засідання не викликав і коли буде слухатися справа він не знав.

 Враховуючи вищевказане, колегія суддів  вважає обґрунтованим довід апелянта  про порушення його процесуальних прав, оскільки  даних про те, що він був своєчасно повідомлений про час  слухання справи в матеріалах справи немає.

            На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, п.3 ч.1 статті 311, 314, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

                                                               УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5  задовольнити частково.

           Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 лютого 2010 року скасувати.

           Справу направити  на новий розгляд до суду першої інстанції.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

            Судді: