УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Сокола В.С.
Суддів Летягіної О.В.
при секретарі Павловської І.Г.
Приходько Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ВАТ „Державний Ощадний банк України” в особі філії - Красноперекопського відділення № 4562 ВАТ „Державний Ощадний банк України” до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 12 жовтня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
ВАТ „Державний Ощадний банк України” в особі Красноперекопського відділення № 4562 ВАТ „Державний банк України” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми у розмірі 6964 грн.12 коп.
Вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений кредитний договір. Позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит зі сплатою процентів за користування кредитом. Проте, відповідач зазначених обов’язків за кредитним договором не виконав, внаслідок чого на 07.08.2009 року утворилась заборгованість по кредиту, виплаті відсотків за користування кредитом, яка складає, з урахуванням пені, суму 6964 гривні 12 копійок.
Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2009 року – позовні вимоги задоволені. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ВАТ „Державний Ощадний банк України” в особі філії - Красноперекопського відділення № 4562 ВАТ „Державний Ощадний банк України” сума у розмірі - 7063 гривень 76 копійок, яка складається з суми боргу у розмірі 6964 гривні 12 коп., суми витрат по сплаті банком державного мита 69 грн.64 коп., 30 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права. Вказує, що з неї необґрунтована стягнута сума за кредитним договором, оскільки зазначений договір вона уклала з банком під загрозою та тиском з боку ОСОБА_6
Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 21.02.2008 року між банком та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 21, відповідно до якого, останній на споживчі цілі вказаним банком був виданий кредит в сумі 5000 грн., шляхом видачі коштів готівкою з каси банку на строк до 20.02.2011 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом рівними частками по 139,89 грн. кожного місяця.
Встановлено, що за умовами кредитного договору в разі виникнення у відповідача прострочення зі сплати відсотків за користування кредитом позивач має право достроково припинити строк користування кредитом і вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, а відповідач зобов'язаний достроково погасити заборгованість у повному обсязі згідно до кредитного договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Проте, взяті на себе зобов’язання відповідачкою не виконуються, внаслідок чого на 07.08.2009 року утворилася заборгованість по кредиту, виплаті відсотків за користування кредитом, з урахуванням пені у розмірі -6964 грн.12 коп.
21.02.2008 р. з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивачем був також укладений договір поруки з відповідачем ОСОБА_6
Відповідно до вимог п. 1.1 договору поруки відповідач ОСОБА_6 зобов'язався нести солідарну майнову відповідальність за виконання в повному розмірі зобов'язань перед позичальником. За умовами п. 2.1 договору поруки відповідач зобов'язався у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором виконати за нього зобов'язання перед позивачем на умовах, у порядку та у строки, встановлені кредитним договором.
Згідно зі статтями 525, 526, 530, 553, 554 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі статтями 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі прострочення повернення чергової частини кредиту позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що у зв’язку з тим, що відповідачем ОСОБА_5 не виконуються взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, тому банк вправі вимагати повернення суми в солідарному порядку як з ОСОБА_5, так і з відповідача ОСОБА_6.
З урахування наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і підстав його скасування немає.
Судом правильно встановлені факті, якими обґрунтуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і по справі постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що відповідно до положень статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити.
Рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 12 жовтня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: