В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 травня 2010 року                                                                                             місто Житомир

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого – судді підполковника юстиції ДЯЧУКА С.І., при секретарі Єлфімові О.О., за участю державного обвинувача – військового прокурора Житомирського гарнізону підполковника юстиції Курили П.М., підсудного – ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду Житомирського гарнізону розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця контрактної служби військової частини А0409

солдата                   ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Підзамочок Бучацького району Тернопільської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

В С Т А Н О В И В:

Наказом начальника Харківського інституту танкових військ від 12 травня 2006 року № 105 солдата ОСОБА_3, який перебував у службовому відрядженні і навчався на курсах навчального центру при даному інституті, було відраховано з вказаних курсів. На виконання зазначеного наказу ОСОБА_3 отримав припис про вибуття до свого постійного місця служби (військова частина А0409) із строком прибуття – 13 травня 2006 року. Однак ОСОБА_3, самовільно і без поважних причин на місце служби не з’явився та, починаючи з цієї дати, був відсутній на службі, проводячи час на власний розсуд.

13 січня 2010 року працівники міліції затримали ОСОБА_3 в місті Харкові.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у висунутому обвинуваченні визнав повністю і щиро покаявся, при цьому дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам нез’явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць. При цьому, підсудний уточнив, що він добровільно вступив на службу за контрактом, мети ухилитися від військової служби не мав, повертаючись 13 травня 2006 року до військової частини і перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, втратив особисті документи, гроші та інші речі. Побоюючись відповідальності, вирішив до частини не повертатися, хоча перешкод для прибуття до місця служби не було, під час затримання опору не чинив.

Крім особистих показань вина підсудного в нез’явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць підтверджується зібраними по справі іншими доказами стосовно всіх фактичних обставин справи, і ці фактичні обставини справи підсудний та інші учасники процесу не оспорюють і підтримують в повному обсязі.

Враховуючи те, що підсудний та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КПК України.

Згідно з медичними документами ОСОБА_3 придатний за станом здоров’я до військової служби.

Дії ОСОБА_3, який будучи військовослужбовцем за контрактом, самовільно не з’явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 407 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд визнає як обставини, що пом’якшують його покарання, те, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, яким не заподіяно значної шкоди правоохоронюваним інтересам, публічно засудив свою поведінку.

Беручи до уваги вказані обставини, які істотно знижують тяжкість вчиненого злочину, а також враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протизаконному замічений не був, до кримінальної відповідальності притягається вперше, виховувався без батька у багатодітній сім’ї, за місцем проживання характеризувався виключно позитивно, відслужив встановлену Законом строкову військову службу, суд знаходить можливим в даному конкретному випадку, приймаючи до уваги і матеріальний стан підсудного та його сім’ї, стан його здоров’я, застосувати до ОСОБА_3 ст. 69 КК України і призначити йому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 407 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 299, 323-325, 332-335, 338 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону

З А С У Д И В:

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, за якою із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 13 січня 2010 року  з урахуванням строку його затримання, перебування у медичній установі, знаходячись під вартою, та перебування під вартою у зв’язку з даною справою.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3 – взяття під варту – залишити без змін і до набрання вироком законної сили утримувати його у Житомирській установі виконання покарань Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області № 8.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку і на нього може бути внесене подання прокурора до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - протягом 15 діб з моменту вручення копії даного вироку.

ДІЙСНА ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ.

КОПІЯ ВІРНА

ГОЛОВУЮЧИЙ У СПРАВІ

     ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ С.І.ДЯЧУК