Справа № 346/5916/19

Провадження № 2/346/105/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі:

головуючого - судді Веселова В.М.,

секретаря - Максим`юк М.А.,

представника відповідача - Романишин Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди від 30 грудня 2014 відповідач отримав кредит в розмірі 6520,74 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідачем було порушено умови кредитного договору, сума кредиту та відсотки систематично не сплачуються. Згідно повідомлення банку станом на 18.11.2019 року, заборгованість позичальника - відповідача по вказаному договору становить 21966,24 грн., а саме: 6520,74 грн. - заборгованість за кредитом; 3087,34 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 12358,16 грн. - заборгованість за пенею.

В судове засідання від представника позивача надійшло клопотання про слухання справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором та сплачений судовий збір.

Представник відповідача позовні вимоги позивача заперечив в повному обсязі. Подав клопотання про застосування позовної давності, оскільки після укладення відповідних документів у 2014 році, минуло більше 3-х років, відповідно банк не має право подавати відповідний позов та стягувати з відповідача штраф та неустойку. Крім цього, зауважив,що відповідач не підписував відповідні умови, тому не був належним чином ознайомлений з тим, яким чином йому слід повертати заборгованість. Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, розглянувши письмове клопотання представника позивача,заслухавши пояснення представника відповідача, приходить до наступних висновків.

Відповідно до укладеної Генеральної угоди від 30 грудня 2014 відповідач отримав кредит в розмірі 8679,79 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідачем було порушено умови кредитного договору, сума кредиту та відсотки систематично не сплачуються. Згідно повідомлення банку станом на 18.11.2019 року, заборгованість позичальника - відповідача по вказаному договору становить 21966,24 грн., а саме: 6520,74 грн. - заборгованість за кредитом; 3087,34 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 12358,16 грн. - заборгованість за пенею.Відповідно до п. 2.1.1.12.11 "Правил користування платіжною карткою" позивач має право вимагати дострокового виконання боргових зобов"язань в цілому або у встановленої Банком долі та в разі невиконання боржником своїх зобов"язань за Договором.

Згідно п. 1.1.3.2.2 "Умов та правил надання банківських послуг" у разі порушення власником умов договору та у разі виникнення Овердрафту позивач має право призупинити здійснення розрахунків по карті та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань.

Відповідно до п. 2.1.1.4.2 "Умов та правил надання банківських послуг" у випадках порушення держателем або довіреною особою вимог чинного законодавства та /або умов даного Договору і /або у разі виникнення Овердрафту позивач має право зупинити здійснення розрахунків за картою та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов"язань в цілому або в певній Банком частці та в разі невиконання боржником своїх зобов"язань за Договором.

Згідно п. 1.1.3.2.2 "Умов та правил надання банківських послуг" позивач має право призупинити або припинити права клієнта використовувати платіжну картку у разі порушення клієнтом умов використання платіжної картки, що не припиняє зобов`язань клієнта і Банку, які виникли до або під час призупинення або припинення зазначеного права.

Згідно ст. 631 ч. 1 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, суд вважає за можливе задовольнити вимоги представника позивача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений законом строк.

Згідно ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша кредитна установа зобов"язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність (оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Стаття 625 ЦК України зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору» (ВС/ВП у справі №342/180/17 від 03 липня 2019 р). Велика Палата Верховного суду обґрунтовує свою позицію наступним чином.

Підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може бути договором приєднання:

Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Правила надання банківських послуг та тарифи мають мінливий характер, тому визначити яка саме редакція правил та тарифів діяла на момент підписання заяви є нереальним:

Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приват Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є неможливість погодження ціни договору:

Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Не повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, покладає на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору:

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Отже, підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.

У відповідності до постанови ВС від 31.07.2019 року 31 липня 2019 року, справа № 755/1907/16-ц, зазначено наступне. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження№ 14-131цс19).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ПАТ КБ «ПриватБанк» було дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Крім того, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ПАТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, ПАТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.257,267,526,625,1046,1050,1054 ЦК України,правових позицій Верховного суду від 3.07.2019 року справа №342/180/17, та від 31.07.2019 року справа 755/1907/16-ц та ст.ст. 76, 141, 247 ч.1, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Коломийським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 06.06.2005 року, жителя АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 , МФО 305299) заборгованість за генеральною угодою № б/н від 30.12.2014 року в розмірі 6520,74 грн. - заборгованість за кредитом. В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Коломийським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 06.06.2005 року, жителя АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 , МФО 305299) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_4 , МФО 305299) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення через Коломийський міськрайонний суд.

Повний текст рішення складено 19 січня 2020 року.

Суддя Веселов В. М.