Справа № 2 – 777/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2010 року Індустріальний районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого – судді Галічого В.М.
При секретарі – Баштаненко І.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Комунального житлового експлуатаційного підприємства № 26 м. Дніпропетровська до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального житлового експлуатаційного підприємства № 26 м. Дніпропетровська про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
В січні 2010 року КЖЕП № 26 м. Дніпропетровська звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості. Позивач у позові та представник позивача у судовому засіданні посилається на те, що відповідачі, мешкаючи за адресою: АДРЕСА_1 з 01.01.07р. по 30.09.09р. оплату за надані послуги не здійснювали, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 333, 69 грн.
З урахуванням викладеного, просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за користування житловим приміщенням в сумі 1 333, 69 грн. та судові витрати покласти на відповідачів. Відповідачі у судове засідання з’явилися, позовні вимоги не визнали, надали суду зустрічний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди (а.с.69-71), в якому посилалися на те, що згідно договору купівлі – продажу від 22.12.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4., зареєстрованого в реєстрі за № 3256, відповідачці ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1. Крім відповідачки в даній квартирі зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3
01.04.2005 року між відповідачкою ОСОБА_1 та виконкомом Дніпропетровської міської ради було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Проживаючи в вищевказаній квартирі, відповідачі сплачували комунальні платежі в повному обсязі. Починаючи з березня 2006 року дах будинку, в якому проживають відповідачі, почав текти та заливати їх квартиру. На неодноразові звернення до керівництва КЖЕП № 26 м. Дніпропетровська, відповідачі відповіді не отримували. 07.08.2006 року працівниками КЖЕП № 26 м. Дніпропетровська був складений акт залиття квартири АДРЕСА_1.
Відповідачі були змушені звернутися до будівельної організації для проведення ремонту даху за їх кошти та уклали договір підряду № 4 від 23.08.07р. Згідно акту – прийому передачі виконаних робіт від 29.08.07р. ремонт даху було закінчено та відповідачі сплатили за роботу 2 000 грн. Відповідачі звернулися до КЖЕП № 26 м. Дніпропетровська з проханням провести перерахунок витрат за ремонт з боргом за квартплату, однак їм було відмовлено.
Також, відповідачам було заподіяно моральну шкоду, яку вони оцінюють в 1 700 грн.
З урахуванням викладеного, просили суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 2 000 грн., моральну шкоду – 1 700 грн. та судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, а у задоволені зустрічних вимог відмовити та надав суду свої заперечення проти зустрічного позову (а.с.85-90). .
Відповідачі позовні вимоги не визнали в повному обсязі, просили суд відмовити, на задоволенні зустрічних вимог наполягали.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги КЖЕП № 26 м. Дніпропетровська підлягають задоволенню, а зустрічні вимоги частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачі необхідні платежі на користь КЖЕП № 26 . Дніпропетровська не здійснювали з 01.01.07р. по 30.09.09р. Заборгованість по оплаті за користування житловим приміщенням склала 1 333, 69 грн. Зазначені обставини підтверджуються довідкою з місця проживання відповідачів, розрахунком заборгованості.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до “Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинкових територій”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані вносити на відповідний рахунок власника будинку оплату за обслуговування та ремонт будинку, наймачі квартир вносять плату за найом житла, ці платежі та платежі за комунальні послуги та інші послуги власниками квартир, наймачами вносяться кожного місяця, але не пізніше 10 числа наступного за ним місяця.
Відповідно до ст.162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в квартирі, що належить громадянинові на праві приватної власності, а також строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 156 ЖК України повнолітні члени сім’ї власника зобов’язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) та придомової території та проведенню ремонту.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги суд виходить з наступного.
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 22.12.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4., зареєстрованого в реєстрі за № 3256, відповідачці ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.75).
Згідно п. 2.1 Договору про участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, укладеного 01.04.05р. між ОСОБА_1 та виконкомом Дніпропетровської міської ради, власник будинку зобов’язується виконувати весь комплекс робіт по утриманню будинку та створювати необхідні умови для мешкання в будинку (а.с.76).
Однак, у зв’язку з неналежним виконання позивачем своїх обов’язків, передбачених вищевказаним договором, дах квартири відповідачів почав текти, про що складено акт № 4 від 07.08.2006 року (а.с.74).
Відповідачами було виконано ремонт даху та понесено витрати у розмірі 2 000 грн., що підтверджується договором підряду № 4 від 23.08.07р. (а.с.77) та актом прийому – передачі виконаних робіт від 29.08.07р. (а.с.78).
Враховуючи зазначене, суд вважає, що з КЖЕП № 26 м. Дніпропетровська слід стягнути на користь відповідачів суму матеріальної шкоди у розмірі 2 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав.
На підставі ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, що заподіяла моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а так само з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром і не пов'язаний з розміром цього відшкодування.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами: під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги у відповідній частині такими, що не підлягають задоволенню , оскільки відповідачами не надано жодного доказу понесених моральних переживань.
Згідно ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь держави необхідно стягнути 51 грн. судового збору, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн., а з позивача на користь відповідачів 171, 00 грн. судових витрат.
На підставі наведеного, керуючись ст. 156, 162 ЖК України, ст. ст. 11, 509, 526 ЦК України, ст. ст. 27, 31, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Комунального житлового експлуатаційного підприємства № 26 м. Дніпропетровська - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального житлового експлуатаційного підприємства № 26 м. Дніпропетровська суму заборгованості за період з 01.01.2007р. по 30.09.2009р. у розмірі 1 333,69 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Стягнути з Комунального житлового експлуатаційного підприємства № 26 м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 2 000, 00 грн . у відшкодування матеріальної шкоди та 171, 00 грн. судових витрат, а всього 2 171, 00 грн .
У задоволенні решти вимог зустрічного позову – відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.
У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя: В.М. Галічий