Справа № 2-407/10                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 квітня 2010 року                                                  Індустріальний районний суд

                                                   м. Дніпропетровська

У складі:    

Головуючого                – судді Галічий В.М.

    При секретарі     – Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки , -

В С Т А Н О В И В :

    У листопаді 2009 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

В обґрунтування своїх позовних вимог у позовній заяві та в ході судового засідання представник позивача, посилався на те, що у зв’язку з перевіркою додержання вимог земельного законодавства було проведено перевірку та виявлено порушення норм земельного та цивільного законодавства. Під час проведення зазначеної перевірки складено акт від 21.10.2009 року № 5 на відповідачку ОСОБА_1, якою встановлено торгівельний кіоск на земельній ділянці площею приблизно 9 кв.м. по пр. Мира поруч з КЗО № 17 в м. Дніпропетровську без відповідних правовстановлюючих і реєстраційних документів, які б підтверджували право власності, користування земельною ділянкою під кіоском та здійснення торгівельної діяльності. З урахуванням викладеного просив суд п овернути самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться в районі будинку АДРЕСА_1 поруч з КЗО № 17 в м. Дніпропетровську, на якій розташований торгівельний кіоск, державі – в особі Дніпропетровської міської ради та привести земельну ділянку у придатний для використання стан, шляхом знесення споруди (кіоску) за рахунок ОСОБА_1, судові витрати по справі покласти на відповідачку.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що неодноразово зверталася з заявою до  відповідних органів про подовження договору оренди, однак відповіді не отримала.    

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно акту від 21.10.2009 року № 5 відповідачкою ОСОБА_1 було встановлено торгівельний кіоск на земельній ділянці площею приблизно 9 кв.м. по пр. Мира поруч з КЗО № 17 в м. Дніпропетровську без відповідних правовстановлюючих і реєстраційних документів, які б підтверджували право власності, користування земельною ділянкою (а.с.5).

Згідно договору оренди від 24.12.2003 року відповідачці, як фізичній особі, було передано в оренду земельну ділянку площею 0, 0009 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25), що також підтверджується актом приймання – передачі земельної ділянки від 24.12.2003 року (а.с. 26). Вказаний договір було зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено відповідний запис від 14.01.2004 року за № 4672.

Згідно листа Земельного управління від 12.11.2009 року № 5/5 – 188 про надання інформації,  термін дії договору оренди, який укладений з відповідачкою закінчився 31.12.2004 року (а.с. 6). Договір оренди на земельну ділянку подовжений з відповідачкою не був, протягом судового розгляду справи зазначене питання відповідачкою ОСОБА_1 вирішено не було. У зв’язку з чим протягом тривалого часу земельна ділянка використовується ОСОБА_1 самовільно без відповідних дозволів та узгоджень.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про те, що вони врегульовані ст.ст. 125, 212 ЗК України.

Так, згідно ст. 125 Земельного кодексу України, право власності або право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації .

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають  поверненню власникам  землі  або  землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для  використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних  осіб,  які  самовільно  зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно    зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З урахуванням викладеного, а також приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню державне мито в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 37,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376  ЦК  України,  ст. 125, 212 ЗК України, ст. 10, 31, 57, 60, 88,  212-215, 218 ЦПК України суд, -  

В И Р І Ш И В :

Позов – задовольнити.

ОСОБА_1 п овернути самовільно зайняту земельну ділянку що знаходиться в районі будинку АДРЕСА_1 поруч з КЗО № 17 в м. Дніпропетровську, на якій розташований торгівельний кіоск, державі – в особі Дніпропетровської міської ради та привести земельну ділянку у придатний для використання стан, шляхом знесення споруди (кіоску) за рахунок ОСОБА_1 .

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1   в доход держави 8,50 грн. судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37,00 грн.    

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                    В.М. Галічий