Справа № 2а-435/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 30 березня 2010 року                                       Індустріальний районний суд

                  м. Дніпропетровська

    У складі:

    Головуючого      – судді Галічого В.М.

    При секретарі     – Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області  про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови. В обґрунтування позову,  посилався на те, що 11.02.2010 року поштою отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2009 року серія АЕ № 123886, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, в якій зазначено, що 25.11.2009р. о 13 год. 30 хв. на вул. Плеханова в м. Дніпропетровську , водій автомобіля Ауді, н/з НОМЕР_1, здійснив зупинку та стоянку ближче  10 метрів від пішохідного переходу, тим самим допустив порушення п. 15.9 ПДР України. Правопорушення було зафіксовано приладом Візир 22-2/0843411. У зв’язку з чим на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в сумі  300,00 грн. Позивач просив поновити пропущений строк, скасувати постанову серії АЕ № 123886 по справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2009р., а провадження по праві закрити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, наполягала на його задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки  суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач 11.02.2010 року поштою отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2009 року серія АЕ № 123886, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, в якій зазначено, що 25.11.2009р. о 13 год. 30 хв. на вул. Плеханова в м. Дніпропетровську , водій автомобіля Ауді, н/з НОМЕР_1, здійснив зупинку та стоянку ближче  10 метрів від пішохідного переходу, тим самим допустив порушення п. 15.9 ПДР України. Правопорушення було зафіксовано приладом Візир 22-2/0843411. У зв’язку з чим на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в сумі  300,00 грн.  

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів вимог зупинки, стоянки тягнуть за собою накладання штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та  інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне  правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Так, згідно ст. 14-1 КУпАП власник транспортного засобу притягається до адміністративної відповідальності лише у тому випадку, якщо порушення зафіксоване спеціальними технічними засобами, які працюють в автоматичному режимі. В той же час з матеріалів справи не вбачається за можливе встановити, чи працював згаданий прилад в автоматичному режимі, а якщо так – то де саме.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що положення ст. 14-1 КУпАП були застосовані відповідачем безпідставно, а отже відповідно до вимог закону підлягала притягненню за виявлене правопорушення особа, що фактично перебувала за кермом автомобіля Ауді, н/з НОМЕР_1, під час його вчинення. Втім зазначена особа інспектором ДАІ встановлена не була, а факт правопорушення належним чином не доведений.

За таких обставин, а також приймаючи до уваги зміст ч. 2 ст. 71 КАС України, суд не вважає обґрунтованість оскаржуваної постанови такою, що знайшла належне підтвердження, що є підставою для задоволення позову у цій частині.                        

Строк позовної давності у спірних правовідносинах, суд вважає таким, що підлягає поновленню оскільки зазначені позивачем причини його пропуску, з урахуванням фактичних обставин справи, оцінює як поважні.

Вирішуючи питання щодо закриття справи про адміністративне правопорушення відносно позивачки  ОСОБА_1, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 284 КпАП України по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного штрафу; про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; про закриття справи. В даному випадку суд не є органом, що виніс оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Оскільки у справах даної категорії позивачі від судових витрат звільнені, питання щодо їх розподілу в порядку ст. 94 КАС України судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 158 – 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:        

Позов – задовольнити частково.

Строк звернення до суду – поновити.

Постанову серії АЕ № 123886 від 25.11.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП – скасувати.

В решті позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частин постанови – з дня складання постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                                                   В.М. Галічий