№ 2-а-41 /10/1026 р

                                                          П О С Т А Н О В А

                                                 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 27 квітня 2010 року,           Тетіївський районний суд, Київської області в складі :

головуючого судді :     Лісовенко П.І.

          при секретарі :              Ковальчук В.А.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тетієві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації в Київській області  про  визнання відмови управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації неправомірною у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни,

 В С Т А Н О В И В  :

          ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації  про визнання відмови Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації про встановлення йому статусу інваліда війни та видачі посвідчення протиправними та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації встановити йому статус інваліда війни і видати відповідне посвідчення.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що він вважає, що рішення Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації від 03.03.2010 року №10/267  про відмову у встановленні статусу інваліда війни і видання відповідного посвідчення, як особі, що була залучена до формувань цивільної оборони, є незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

          Представником  відповідача  в  обґрунтування  заперечень  на  позов   було  зазначено,   що рішення Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації від 03.03.2010 року №10/267 про відмову у встановленні статусу інваліда війни і видання відповідного посвідчення, як особі, що була залучена до формувань цивільної оборони є законним та таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що поданих позивачем документів для встановлення йому статусу інваліда війни недостатньо для встановлення даного статусу.

       Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд, вважає, що позов обґрунтований виходячи з наступних підстав.

      Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інвалідом 2-ї групи, причина інвалідності пов»язана з впливом наслідків ЧАЕС (що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення  НОМЕР_1 та довідкою МСЕК  серії 2-18 АБ №154785).  

Працюючи водієм «Тетіївського РТП», ОСОБА_1 в період з 07 травня по 10 травня 1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого автотранспортного формування служби захисту тварин і рослин ЦО Київської області – зведеної автомобільної колони Тетіївського району від Тетіївського РТП і був залучений до участі в евакуаційних заходах.

      Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією протоколу  засідання комісії з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони №11/2009 від 28.12.2009 року, копією довідки Управління з питань надзвичайних ситуацій №01-08/1573 від 28.12.2009 року року.

        01 лютого 1996 року ОСОБА_1  було встановлено II групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстрокове (що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки МСЕК серії 2-18 АБ № 154785).

     Відповідно до статті 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

    Положенням статті 4 Закону встановлено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

    Згідно Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 15 червня 2004 року N 1770-ІУ статтю 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено пунктом 9.

     Згідно пункту 9 статті 7 Закону до інвалідів війни належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

    26 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся до управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

     У відповідь на звернення позивача, Управлінням праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації від 03.03.2010 р. № 10/267, якою ОСОБА_1 було відмовлено у встановленні статусу інваліда війни та у виданні відповідного посвідчення з посиланням на той факт, що у поданих його документах відсутній наказ про створення формувань Цивільної оборони у його організації де він працював.

     Таким чином, суд не погоджується з посиланням представника відповідача на те, що наказ начальника Цивільної оборони споживчої кооперації Київської області не може підтверджувати факт участі позивача у формуванні Цивільної оборони.  

     Згідно вимог статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

     Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

    Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та    органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про цивільну оборону" для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії. Організаційні засади створення служб цивільної оборони та евакуаційних органів, їх завдання, функції і повноваження визначаються у Положенні про Цивільну оборону України.

     Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:  обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).                

      Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суд вважає, що для цього відповідач повинен ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають значення для правильного вирішення конкретного питання.

      Суд звертає увагу сторін на те, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обгрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

      Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

     Виходячи з меж заявлених позовних вимог,  аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є обгрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

      Позивач, як особа, що у встановленому законом порядку віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також є інвалідом II групи, звільнений від сплати судових витрат.

     На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 99, 100, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                    П О С Т А Н О В И В       :

      Позовні вимоги задоволити .

            Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації щодо не встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни та не видачі йому відповідного посвідчення, що підтверджує даний статус.  

            Зобов"язати  Управління праці та соціального захисту населення  Тетіївської районної державної адміністрації   Київської області встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення, що підтверджує даний статус.  

           Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Київської області    через Тетіївський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня  проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                Суддя: