Копія Справ а № 2-3530/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого - судді Кваши С.В. , при секретарі Вдовиченко І.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2488 про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по грошовому утриманню, -
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А2488 про визнання неправомірними дій щодо розрахунку сум грошового забезпечення та стягнення невиплаченого грошового забезпечення у розмірі 8344,50 грн.
В заяві ОСОБА_1 зазначив, що проходив військову службу у військовій частині А2488 та звільнений з лав Збройних Сил України наказом головнокомандувача ЗС України №394 від 13.07.2009 року. При проведенні розрахунку по фінансовому забезпеченню при звільненні з військової служби відповідачем не була донарахована та виплачена повна сума грошового забезпечення, а саме: не донарахована та невиплачена винагорода за тривалість безперервної військової служби в сумі 1100 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2009 рік в сумі 4009,56 грн., компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строку їх виплати за період з липня по грудень 2008 року в сумі 2460 грн., загальна суми заборгованості по грошовому забезпеченню з урахування індексу інфляції становить 8344,50 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, підтвердив обставини викладені у позовній заяві та наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Зорін К.М., в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на правомірність дій при здійсненні розрахунку з позивачем та на відсутність бюджетного фінансування ЗС України.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов ОСОБА_1 підлягаючим задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у військовій частині А 2488, звільнений з лав ЗС України наказом №394 від 13.07.2009 року за станом здоров’я, наказом командира військової частини А2488 №155 від 30.07.2009 року виключений з списків особового складу частини з 31.07.2009 року.
Відповідно до п.32.1 Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України та деяким іншим особам», введеної в дію Наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008 року, позивачу як військовослужбовцю з безперервним стажем військової служби 21 рік, повинна виплачуватися винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби, розмір якої визначається: 1,5 х посадовий оклад (1350 грн.) та оклад за військовим звання (130 грн.), що дорівнює 2220 грн. Як встановлено в судовому засіданні, позивачу сплачено винагороду за тривалість безперервної служби у розмірі 1110 грн. Таким чином сума винагороди, що належить до сплати позивачу становить 1110 грн.
Крім того, 05.01.2009 року позивач звернувся до командира в/ч 2488 із рапортом про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначення розміру якої передбачений розділом 33 п.п. 33.1-33.2 «Інструкції». Проте як вбачається з наказу №155 від 30.07.2009 року командира військової частини А2488, ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань згідно наказу Міністра оборони від 11.06.2008 року №260 – не отримував. Сума не отриманої матеріальної допомоги складає 4009,56 грн.
Посилання представника відповідача на телеграму першого заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України Петрушенка М.М. від 12.01.2009 року про заборону командирам військових частин видавати накази про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2009 році, суд оцінює критично, оскільки зазначений документ не має юридичної сили та не може скасовувати нормативні акти, якими виплата такої допомоги передбачена.
Посилаючись на Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь компенсацію втраченого доходу за період з липня по грудень 2008 року в сумі 2460 грн. Жодних пояснень або доказів необґрунтованості вимог позивача щодо стягнення зазначеної суми компенсації представником відповідача суду не надано, хоча відповідно до ст.. 71 КАС України, це є його обов’язком.
Несвоєчасна сплата позивачу грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів, відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів громадян» має компенсуватися, з урахуванням індексу інфляції, який станом на 01.11.2009 року становить 1,101.
Виходячи з конституційних положень про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до них, суд визнає, що права позивача на грошове забезпечення порушувалися.
Отже, на захист порушених прав позивача недоплачене грошове забезпечення разом з компенсацією втрати частини доходів та з урахуванням індексу інфляції підлягають примусовому стягненню з відповідача в сумі 8345,10 грн. (1110 грн. недоплачена винагорода за тривалість безперервної служби + 4009,56 грн. неотримана матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань + 2460 грн. компенсація втраченого доходу за період з липня по грудень 2008 року * 1,101 індекс інфляції).
Крім того, відповідно до ст.. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача підлягають стягнення здійснені та документально підтверджені судові витрати в сумі 83, 45 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7,10-12,71,86,94,158,160,165,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати неправомірними дії військової частини А2488 щодо не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення.
Стягнути з військової частини А2488 на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення з урахування індексу інфляції в сумі 8345,10 грн. (вісім тисяч триста сорок п’ять гривень 10 коп.)
Стягнути з військової частини А2488 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 83,45 грн. (вісімдесят три гривні 45 коп).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Одеської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.
Суддя: підпис С.В. Кваша
З оригіналом згідно.
Суддя: С.В. Кваша
Секретар:
Справа № 2-2340/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
24 березня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого - судді Кваши С.В. , при секретарі Вдовиченко І.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7,10-12,71,86,94,158,160,165,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_5 задовольнити.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва провести перерахунок пенсії ОСОБА_5 із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008 рік (1573,99 грн.) з 1 березня 2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити доплату ОСОБА_5 різниці в розмірі пенсії після перерахунку з 1 березня 2009 року.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.
Суддя: С.В. Кваша