Справа № 2-513/10

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 травня 2010 р. Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим у складі:

головуючого    -  судді Брагіної О.Є.,

при секретарі   -            Бєлковій Н.М.,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

     в с т а н о в и в :

    05.02.2010 р., ОСОБА_1  звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 09.10.1999 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка зазначила, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалося, оскільки останній  влаштовує вдома сварки, скандали, усунувся від виконання своїх подружніх обов’язків в зв’язку з цим вона втратила до відповідача будь-які почуття, що пов’язують спільні інтереси чоловіка та жінки. Сумісного господарства вони не ведуть і не мають спільного бюджету.

    Посилаючись на те, що подальше збереження сім’ї є неможливим, шлюб носить формальний характер, позивачка наполягала на задоволенні позовних вимог.

    Відповідач в судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

         Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

    Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09.10.1999  року, від шлюбу  мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв’язку з тим, що відповідач влаштовує сварки не підтримують шлюбні стосунки. Фактичне існування сім’ї припинилося та поновлення сімейно-шлюбних стосунків неможливе.

         Встановленому факту відповідають сімейні правовідносини сторін, урегульовані нормами Сімейного кодексу України, що виникли у зв’язку з укладенням шлюбу. Підставою для задоволення позову є те, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім’ї в умовах, що склалися, стали неможливими.

          Ухвалою Красноперекопського міськрайсуду АР Крим від 12.03.10 р., за клопотанням відповідача, сторонам надавався строк для примирення, однак, незважаючи на спроби суду примири подружжя останні  наполягають на розірванні шлюбу.

    Враховуючи майновий стан кожного з подружжя й інші конкретні обставини справи, зокрема, вчинення дій, що призвели до розпаду сім’ї, суд вважає за необхідне покласти обов’язок по сплаті державного мита, яке суд визначає згідно абзацу третього підпункту «б» пункту 5 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» в розмірі 17 грн., при реєстрації розірвання шлюбу на відповідача. Виходячи з наведеного, позивачку від сплати мита необхідно звільнити.

         Керуючись ст. ст. 105, 109, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст.10, 11, 60, 88,  213-215, 223-225  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

          Шлюб, зареєстрований 09.10.1999 року відділом РАЦС  Красноперекопського міськвідділу АРК між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, актовий запис № 146,  розірвати.                                                                                                                                                                

    При реєстрації розірвання шлюбу органами РАЦСу, стягнути з ОСОБА_2 17 (сімнадцять) гривень державного мита на користь держави, ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

         Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційному суду АР Крим  через Красноперекопський міськрайсуд АР Крим протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайсуд АР Крим протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, визначеному ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Суддя: