Справа №2а-234/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05. 2010 року, суддя Красноперекопського міськрайонного суду АРК Брагіна О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Красноперекопську АРК, справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АР Крим, 3-ті особи: Пенсійний фонд України, Державне казначейство України про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, 21.01.10 р., звернулася до суду із позовом про захист порушених прав, свобод та інтересів та стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», вказуючи, що згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має статус дитини війни та у зв’язку з цим право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем в порушення вимог чинного законодавства така допомога їй за 2009 р. виплачувалась не в повному обсязі. Просила суд стягнути на її користь недоплачену допомогу за період 2009 р. у розмірі 1638.6 грн. та визнати відмову відповідача сплатити їй щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною.
В судове засідання сторони та 3-ті особи не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від позивачки та відповідача, через канцелярію суду, були подані заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 13-14, 42).
3-ті особи- Пенсійний фонд України та Державне казначейство України в судове засідання не прибули, були повідомлені належним чином, в матеріалах адміністративної справи знаходяться заперечення Держказначейства та Пенсійного фонду України з приводу поданої позовної заяви (а.с.20, 22-23).
У письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.13-14) відповідач вимоги ОСОБА_2 не визнав, зазначивши, що органами Пенсійного фонду України за рахунок Держбюджету в 2008 р. була реалізована програма КПВК 3513020 «Дотація на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплата пенсій, надбавок та підвищення пенсій, які призначені різними програмами», з яких для сплати надбавок, призначених на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни (зі змінами)» у відповідності з п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було виділено 3646361.5 грн.. З 01.01. по 21.05.2008 р. виплата надбавок дітям війни здійснювалась у відповідності із ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р. та внесення змін у деякі законодавчі акти України», згідно з яким текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був викладений у наступній редакції: дітям війни (за виключенням тих, на яких розповсюджується дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»), до пенсії або щомісячного довічного утримання, чи державної соціальної допомоги, яка сплачується замість пенсії, сплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 01.01.08 –у розмірі 47 грн., з 01.04.08 р. – 48.10 грн..
28.05.2008 р., КМУ було прийнято постанову №530 про «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», п.8 якої передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного утримання або державної соціальної допомоги, яка сплачується замість пенсії проводиться підвищення у наступних розмірах: з 22.05.08 р. – 48.10 грн.; з 01.07.08 р. – 48.20 грн.; з 01.10.08 р. – 49.80 грн. по теперішній час. П.9 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначений вичерпний перелік направлень використання коштів ПФУ. При цьому згідно з п.10 Положення кошти ПФУ використовуються виключно за призначенням та вилученню не підлягають. Аналогічна норма передбачена і Законом України від 09.07.06 р. №1058-IV «Про загальнообов’язкове соціальне страхування», де зазначено, що кошти ПФУ не підлягають вилученню. Преамбулою закону передбачено, що внесення змін умов та норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється шляхом внесення змін в даний закон. У даному випадку у даний закон зміни відносно пенсійного забезпечення для окремих категорій громадян, а також встановлення особливих умов для дітей війни не внесено. Просили у позові відмовити.
3-тя особа Державне казначейство України у письмових поясненнях (а.с.20) зазначило, що відсутні правові підстави для залучення їх відомства по вказаній справі у якості 3-ї особи, оскільки Держказначейство не здійснює заходи щодо виплати та перерахуванню пенсій згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, вказало, що Держказначейство України відповідно до наданих повноважень не має права встановлювати або змінювати видатки Державного бюджету і в жодному разі не може розпоряджатися коштами, які призначені для виплати пенсій, звертаючи увагу, що Держказначейство виконує свої функції з казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів і порушень прав позивачки своїми діями не допускало.
Пенсійний фонд України у своїх письмових поясненнях (а.с.22-23) зазначив, що відсутній механізм вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАСУ, суд вирішив справу за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 р. та відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі, право на отримання державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.6 зазначеного Закону. Факт наявності права на пільги підтверджується також довідкою №224, з якої вбачається, що ОСОБА_2 має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с.7).
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Правлінням ПФУ від 30.04.2002 р., п.п.1.1 Розділу 1 Положення про головні управління ПФУ в АРК, областях, містах Києва та Севастополя, затвердженого постановою ПФ України від 27.06.2002 р., встановлено, що управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень. До основних завдань управління входять забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування та виплата передбачених законодавством пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Відповідно до ст.7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Підпунктом 2 пункту 41 ст.10 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.№107-VI були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких зазначена стаття викладена в новій редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») виплачується державна соціальна допомога у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України (далі по тексту –КСУ) №10-рп/2008 р. визнано, що п.п.2 п.41ст.10 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не відповідає Конституції України. Оскільки вищезазначена норма Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратила силу лише від дня прийняття рішення Конституційним Судом України, то ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, згідно з якою дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком почала діяти з 22.05.2008 р.. Доводи представника відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, не визначення терміну «мінімальна пенсія за віком» не приймаються судом до уваги.
Відповідно до ст.4, ч.1 ст.8 КАСУ, суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права, свободи та інтереси визнаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. На час розгляду справи у суді мінімальний розмір пенсії за віком визначений лише ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальний розмір пенсій за віком встановлювався у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ч.1 ст.2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має застосовуватись розмір мінімальних пенсій за віком, який визначений ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Ст.58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлені розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01.07.2008 р. -482 грн., з 01.10.2008 р.- 498 грн.. Ст.54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 р.» встановлено, що у 2009 р. прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, встановлені у розмірах, що діяли у грудні 2008 р., а з 01.11.2009 р. – 573 грн..
Таким чином, щомісячна державна соціальна допомога дітям війни за період з 01.01.2009 р. по 01.12.2009 р., що підлягає виплаті позивачці складає 1516.50 грн. відповідно до наданого розрахунку:
З 01.01.2009 р. по 01.10.2009 р. – по 149.4 грн. (498.00х30%)х 9 міс.=1344.60 грн.. З 01.11.2009 р. по 01.12.2009 р.- 171.9 грн. (573 грн.х30)х1 міс.= 171.90 грн.. Всього 1516.50 грн. (1344.60 + 171.90).
Оскільки на підставі п.8 постанови КМУ від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» позивачці як дитині війни відповідачем були нараховані та виплачені надбавки до пенсії у таких розмірах – по 49.80 грн. (49.8х12 місяців=597.60 грн.), то загальний розмір щомісячних надбавок, визначених судом, які підлягають виплаті позивачці слід зменшити на вказані суми, тобто на (1516.50-597.60=918.90 грн.).
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про необхідність застосування положень постанови КМУ від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» для визначення розміру соціальної допомоги дітям війни у період з 22.05.2008 р. , оскільки визначений в ній розмір суперечить положенням ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». З урахуванням викладеного, а також вимог ст.113 Конституції України, суд вважає за необхідне застосувати для визначення розміру соціальної допомоги позивачу як дитини війни вищезазначену норму діючого на той час ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Керуючись ст.ст. 1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції ЗУ від 18.11.2004 р. №2195-IV, п.41 ст.58 р.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.», ст.ст.28,58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, ст.113 Конституції України, ст.ст. 9,11,12,71,94,99,100,122,159-163,167,186 КАСУ, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати відмову відповідача сплатити позивачці щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправно. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим нарахувати та сплатити ОСОБА_2 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність згідно із ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» за період 01.01.2009 р. по 01.12.2009 р. у розмірі 918.90 грн., в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ – з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, визначеному ч.5 ст.186 КАСУ.
Суддя