Провадження № 2/712/98/21

Справа № 712/16075/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ТІТОВА О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення, посилаючись на те, що 12 лютого 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір кредиту № 895/06-034-50.

Акціонерний - комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» 14.06.2010 року було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування Акціонерного - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», а з 10 серпня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Відповідно до Кредитного Договору відповідач ОСОБА_4 зобов`язалася в порядку та на умовах, що визначені Договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього – Графіком погашення кредиту.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав, надавши позичальнику кредит. У порушення умов Договору  відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 13.11.2018 року має заборгованість: за кредитом – 68 886 доларів США; за відсотками – 93 927,71 доларів США, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за Кредитним договором між Кредитором та Іпотекодавцем   ОСОБА_4 було укладено Іпотечний договір № ІД895/06-034-50 від 12.02.2007,  відповідно до якого остання передала Кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно п.1.3. Іпотечного договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 492 375 грн., що за офіційним курсом НБУ становить еквівалент 97 500 доларів США на момент підписання цього договору.

       У разі порушення Іпотекодавцем Основного договору та/або умов Іпотечного договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення Основного зобов`язання за Кредитним договором та/або зобов`язань, передбачених Іпотечним договором, у тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до умов Іпотечного договору (п.п.4.5. Іпотечного договору, зазначено способи звернення стягнення).

На виконання умов Кредитного договору та Іпотечного договору відповідачу було направлено письмову вимогу про усунення порушень, проте вимога була залишена без задоволення.

Враховуючи неодноразове порушення відповідачем умов Кредитного договору, позивач має право вимагати дострокове виконання відповідачем своїх обов`язків по кредитному договору та Іпотечного договору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Просить суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на спірну квартиру, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом Звіт № 181210-009 від 10.12.2018, яка складає 846 096 грн.; виселити у примусовому порядку відповідачів з квартири, зобов`язати відповідачів звільнити від особистих речей квартиру, зняти з реєстраційного обліку відповідачів з квартири, а також стягнути з відповідачів судовий збір.

Ухвалою від 14 лютого 2019 року відкрито провадження по справі та вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з призначенням по справі підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року до участі в справі залучено замість позивача АТ «Укрсоцбанк» його правонаступника Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Ухвалою суду від 17 березня 2020 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача АТ «Альфа-Банк» адвокат Луньова А.Г. до судового засідання не з`явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі до судового засідання не з`явилися, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, у вирішенні спору поклалася на розсуд суду.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 12 лютого 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір кредиту № 895/06-034-50.

Акціонерний - комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» 14.06.2010 року було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування Акціонерного - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», а з 10 серпня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Відповідно до п. 1.1. Кредитного Договору відповідач ОСОБА_4 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання отримала грошові кошти в сумі 78 000 доларів США зі сплатою 11,75% річних.

Згідно п.2.4. Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту в останній робочий день місяця без урахування останнього робочого та послідуючих неробочих днів місяця, проценти нараховуються з розрахунку факт/360.

Згідно п.2.4.1. Кредитного договору сплата процентів здійснюється у валюті кредиту на рахунок Банку 10 числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти. У випадку, якщо 10 число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов`язаний сплатити суму нарахованих процентів, згідно з п. 2.4 цього Договору у попередній робочий день.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за Кредитним договором між Кредитором та Іпотекодавцем   ОСОБА_4 було укладено Іпотечний договір № ІД895/06-034-50 від 12.02.2007,  відповідно до якого остання передала Кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно п.1.3. Іпотечного договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 492 375 грн., що за офіційним курсом НБУ становить еквівалент 97 500 доларів США на момент підписання цього договору.

Згідно п.2.4.4. Іпотечного договору у разі невиконання Іпотекодавцем хоча б одного із своїх обов`язків, встановлених згідно з п. п. 2.1.1. - 2.1.10. цього Договору, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Іпотекодавцем Основного зобов`язання, а у разі його невиконання - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Згідно п.2.4.7. Іпотечного договору у разі виникнення права звернення стягнення на Предмет іпотеки, Іпотекодержатель має право реалізувати його відповідно до приписів чинного законодавства України, зокрема, Законів України "Про іпотеку", "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" тощо.

Згідно п.4.1 Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов`язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

       Згідно п.4.2 Іпотечного договору у разі порушення Іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки;

Згідно п.4.3 Іпотечного договору Іпотекодавець в будь-який час до моменту реалізації Предмета іпотеки має право припинити звернення на нього стягнення шляхом повного виконання забезпечених іпотекою зобов`язань.

Згідно п.4.5 Іпотечного договору Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із наступних способів:

4.5.1.на підставі рішення суду; або

4.5.2.на підставі виконавчого напису нотаріуса; або

4.5.3.шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України „Про іпотеку"; або

4.5.4.шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі- пркупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України ,гПро іпотеку"; або

4.5.5.шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу Предмета іпотеки між Іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст. 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

4.6. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду , реалізації Предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду , а саме:

4.6.1 шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-які особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу, встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» або

4.6.2. шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав, надавши позичальнику кредит. У порушення умов Договору  відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 13.11.2018 року має заборгованість: за кредитом – 68 886 доларів США; за відсотками – 92 927,71 доларів США, що підтверджується наданим до позову розрахунком заборгованості.

Відповідачі відзиву на позовну заяву до суду не подавали та відповідно нараховану позивачем заборгованість за кредитним договором не спростували. Отже, судом встановлено, що на час розгляду справи кредитна заборгованість відповідачем не погашена.

Правовідносини, що склалися між сторонами є договірними і врегульованіКредитним договором, договором іпотеки, ст. ст. 572-593, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, Законом України «Про іпотеку».

Дані договори у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України недійсними не визнавалися.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.        

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.        

Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» право звернення стягнення на Предмет іпотеки до строку погашення кредиту у випадках порушення зобов`язань за Кредитним договором, виникає у Іпотекодержателя (Позивача) в момент настання терміну виконання зобов`язань по Кредитному договору.

Стаття 7 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов Іпотечного договору.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Так, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору: несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на адресу відповідачів була направлена вимога про усунення порушення основного зобов`язання (а.с. 20). Вказана Вимога залишена відповідачами без задоволення.

       Так як, відповідачем ОСОБА_4 неналежно виконуються умови Кредитного договору і відповідно виникла заборгованість за ним в розмірі 161 813,71 доларів США, то є всі підстави звернути стягнення предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 12 лютого 2007 року, в рахунок погашення вказаної заборгованості за Договором кредиту № 895/06-034-50 від 12.02.2007 року.

Згідно довідки Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 14 серпня 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані відповідачі: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Аналізуючи норми чинного законодавства можна дійти висновку, що наявність зареєстрованих неповнолітніх осіб не перешкоджає зверненню стягнення на нерухоме іпотечне майно боржника.

При цьому, суд також звертає увагу на наступне. Звертаючись до суду з позовом, позивач просив встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки із прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом згідно доданого до позову Звіту № 181210-009 від 10.12.2018 року, яка складає 846 096 грн.

Частиною 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Згідно ч.1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Отже, суд визначає спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом продажу предмета іпотеки із прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої  Законом України «Про виконавче провадження», за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом саме на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Таким чином, враховуючи зазначені вище норми Закону та обставини справи, суд приходить до висновку, що через невиконання іпотекодавцем основного зобов`язання за кредитним договором, позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з чим дана позовна вимога підлягає до часткового задоволення.

Позивачем також заявлено вимоги про виселення відповідачів із вказаної квартири та звільнення її від особистих речей.

      За змістом частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

               Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

              Частиною першою статті 405 ЦК України визначено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

              Згідно зі статтею 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець обмежується в розпорядженні предметом іпотеки, однак має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом.         При цьому ЦК України, як і спеціальний Закон України «Про іпотеку», не містять норм, які б зменшували або обмежували право членів сім`ї власника житла на користування жилим приміщенням у разі передання його в іпотеку.

              Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

                   Відповідно до ст.109 ЖК УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

Таким чином, стаття 109 ЖК УРСР встановлює загальне правило щодо неможливості виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення.

               Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК УРСР.

Згідно наданих судом та вищеперерахованих доказів, квартира була придбана за рахунок кредитних коштів, отриманих згідно вищезазначеного кредитного договору, та даний випадок не є винятком, що передбачений ч.2 ст.109 ЖК УРСР.

При зверненні до суду з позовом банком не було зазначено, яке житло надається особам, яких банк просив виселити із квартири, що є предметом іпотеки, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

            Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Позовна вимога про зняття відповідачів з реєстраційного обліку є похідною від вимоги про виселення, а тому підстави для її задоволення також відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку, з частковим задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідачів на користь позивача підлягають понесені ним витрати по сплаті судового збору, які сплачені позивачем за позовну вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, в розмірі 12 691 грн. 44 коп.

Керуючись ст.ст.12-13,259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 1048, 1050 ЦК України, ст.ст. 1, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості за Договором кредиту № 895/06-034-50 від 12.02.2007 рокустаном на 13 листопада 2018 року у сумі 161 813,71 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 4 514 602 грн. 51 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: квартиру, загальною площею 62,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 12 691 грн. 44 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

       Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

       ГОЛОВУЮЧИЙ: