ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2006 р.

Справа  № 11/219-06-7175

 

За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1.  

До відповідачів:  1)   Одеської залізниці;

                          2) Відкритого акціонерного товариства Центральної збагачувальної фабрики „Нагольчанська”.

 

про стягнення 3968,30 грн.  

 

                                                                                                   Суддя              Власова С.Г.

 

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

від відповідачів: 1) Одеської залізниці -Тіхонов Р.І. (за довіреністю);

                        2) ВАТ „Нагольчанська” -не з'явився. 

 

СУТЬ СПОРУ: 18.07.2006 р. за вх. № НОМЕР_1 Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці та Відкритого акціонерного товариства Центральної збагачувальної фабрики „Нагольчанська” вартості нестачі вантажу у розмірі 3968,30 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягае.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов (07.08.2006 р. вх. № 16797).

Відповідач (ВАТ „Нагольчанська”) проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов (03.08.2006 р. вх. № 16592).

 

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив:

 

На виконання договору поставки № НОМЕР_2 ВАТ „Нагольчанська” по накладній на маршрут або групу вагонів № НОМЕР_3, в напіввагоні № НОМЕР_4  відвантажило на адресу СПД ОСОБА_1 вугілля марки Антрацит АС у кількості 70 000 кг.

В ході слідування напіввагону № НОМЕР_4 на станції Знаменка Одеської залізниці були виявлені поглиблення в поверхні вантажу, про що складено акти загальної форми            № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 від 30.05.2006 р. На підставі вказаних актів 30.05.2006 р.  складений комерційний акт НОМЕР_7. При перевірці маси вантажу на станції призначення виявлено нестачу вантажу в кількості 11,6 т.

Згідно рахунку-фактури вантажовідправника № НОМЕР_8 вартість однієї тони вугілля складає 320 грн.

Позивачем розрахована вартість недостачі, з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто), яка складає 3968,30 грн.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 07.08.2006 р. вх. № 16797, та зазначає, що навантаження здійснювалось силами відправника вантажу, ним же визначена і маса вантажу, без участі представника залізниці. Вагон прибув в технічно справному стані, розміщення вантажу було не рівномірним, нижче бортів, в вагоні, з відсутніми ознаками втрати вантажу.

Відповідач (ВАТ „Нагольчанська”) проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 03.08.2006 р. вх. № 16592, та зазначає, що 28.05.2006 р.  вантаж у вагоні № НОМЕР_9 був розміщений згідно з Технічних умов та маркований на поверхні вантажу вапном.

         

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне. 

 

Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, спеціфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, в накладній на маршрут або групу вагонів № НОМЕР_3 вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 3, 5 глави 1  розділу 3, 5  Технічних умов правильно. Ватаж маркіровано вапном.

В актах загальної форми від 30.05.2006 р. № НОМЕР_5, № НОМЕР_6  станції Знаменка Одеської залізниці зазначено: „...по документах значиться навантаження нижче бортів 120 мм. Фактично навантаження рівномірне нижче бортів 450 мм. На поверхні вантажу є поглиблення. Течі вантажу немає. Люки щільно закриті. Каток не застосовувався. Є захисна маркіровка.”.

Крім того в Комерційному акті від 30.05.2006 р. № 044027/554/12 (залізнична накладна № НОМЕР_3, н/в № НОМЕР_4) зазначено, що по документах значиться навантаження нижче бортів 120 мм.На поверхні вантажу є поглиблення. Течі вантажу немає. Люки щільно закриті. Каток не застосовувався. Є захисна маркіровка. Нестача вантажу складає 11600 кг.

Зазначене свідчить про те, що Одеською залізницею взято до перевезення вантаж -вугілля сорту АС у кількості 70000 кг, розміщеного і закріпленого згідно з параграфами 3, 5 глави 1  розділу 3, 5  Технічних умов правильно та  маркіровано вапном. При відвантажені виявлено недостачу у розмірі 11600 кг. В ході розгляду справи, Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні.

Згідно ст.113 СЗУ -за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Тому відповідальність за нестачу вантажу у напіввагоні № НОМЕР_4 слід покласти тільки на Одеську залізницю, а ВАТ „Нагольчанська” звільнити від відповідальності, оскільки ВАТ „Нагольчанська” вжито заходів, щодо маркування поверхні вантажу вапном, що цілком відповідає п. 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542.

Розрахунок вартості недостачі, здійснено Позивачем з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. правильно, але зазначено вартість 1 кг. вугілля у розмірі 0,364065 грн., проте як згідно рахунку-фактури вантажовідправника № НОМЕР_8 вартість однієї тони вугілля АС складає 320 грн. за тонну.

Відповідно до розрахунку суду вартість нестачі складає: 11600 кг -700 кг (1% від 70000 кг) = 10900 кг х 0,32 грн. = 3488 грн.

 

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі           3488 грн., згідно ст.ст. 110, 113-115 Статуту Залізниць України, оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими та підтвердженими наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Одеської залізниці, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,  -

ВИРІШИВ:

 

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Одеської залізниці (65023 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19               п/р 26003000001 в АБ “Експрес-банк” МФО 328801, код 01071315) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_10) -3488,00 грн. вартості нестачі вантажу; 102 грн. -держмита; 118 грн. -витрати на ІТЗ судового процесу.

3.          Відкрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” -звільнити від відповідальності.

4.          В решті позову -відмовити.

 

            Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

 

 

Суддя                                                                                       Власова С.Г.