Справа №2-А-482/2010/1231
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКАЇНИ
18 травня 2010р. суддя Стахановського міського суду Луганської області Ромашка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду м. Стаханова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДАІ м. Стаханова старшого лейтенанта міліції Білоусова Єгора Володимировича про визнання дій неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що 14.04.10р. відповідач у справі склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, зазначивши, що порушено вимоги п.8.7.3 ПДР України, оскільки, керуючи автомобілем, він проїхав на заборонний (жовтий) сигнал світлофора, та ухвалив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАПП України. Висновки відповідача про факт правопорушення є надуманими, проїжджав він на зелене світло.
Письмових заперечень за позовом не надано.
Позивачем надано заяву про розгляд справи за своєї відсутності, відповідач - суб’єкт владних повноважень, який належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.122, ч.4 ст.128 КАС (Кодексу адміністративного судочинства) України справа вирішується у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
У якості доказів судом були досліджені: матеріали справи про адміністративне правопорушення, які складаються з оригіналу Протоколу про адміністративне правопорушення серії ВВ №250152 від 14.04.10р. та копії Постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВВ №316700, копії цих документів на ар.с. 6,7), а також невідомо ким та невідомо за яких обставин виготовлена шляхом креслення схема розташування невідомих об'єктів на невідомі час та дату (ар.с.8). Суд вважає за недоцільне дослідження доказу у вигляді пояснень свідка, про який заявлено позивачем, оскільки у протоколі та постанові не зазначено про те, який маневр водій здійснив на заборонний сигнал.
На підставі означених доказів, з числа обставин, які підлягають доказуванню у справі, суд вважає доведеним, що 14.04.10р. відповідач у справі склав щодо позивача у справі Протокол про адміністративне правопорушення, зафіксувавши факт вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАПП України, яке полягає у порушенні вимог п.8.7.3 Правил дорожнього руху України (проїзд на заборонний «жовтий» сигнал світлофора) та ухвалив Постанову у справі про адміністративне правопорушення у порядку, визначеному ст.14-1, ч.5, 6 ст.258, ст.283 КпАПП України. У протоколі водій власноруч написав, що з ним не згоден, проїжджав на зелене світло. Жодних доказів існування факту правопорушення у матеріалах адміністративної справи не зазначено і до неї не долучено.
Правовідносини, які склалися між сторонами у справі регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 №1306.
Стаття 258 КпАПП України передбачає випадки, коли протокол про адміністративні правопорушення не складається. Зокрема, згідно з ч.6 ст.258 КпАПП України у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст.14-1 КпАПП України до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки , відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Згідно зі ст.256 КпАПП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються (зокрема): дата і місце його складання, посада прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Відповідно до ст.280 КпАПП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 9 КпАПП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною Частиною 2 ст. 122 КпАПП України визначено, що склад передбаченого цією нормою правопорушення утворює порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги у русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, необладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Якими нормами Правил дорожнього руху України регламентуються дії водія визначити неможливо через відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відомостей про те, який маневр виконав водій на заборонний жовтий сигнал світлофору.
Оцінивши обставини у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково. При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем заперечень проти адміністративного позову не заявлено. Позивач, на думку суд, не довів перед судом відсутності у своїх діях складу правопорушення, оскільки жодного об’єктивного доказу правильності своїх дій у тій дорожній ситуації, яка склалася, не зазначив і не надав. Відповідач ні у протоколі про адміністративне правопорушення ні де інде не зазначив, який маневр виконував водій на заборонний жовтий сигнал світлофору, суд же не має права робити власний висновок з приводу обставин, оцінка та висновок за якими потребує спеціальних знань ( у даному випадку у сфері регулювання дорожнього руху). Факт правопорушення зафіксовано Протоколом у справі про адміністративне правопорушення. Однак при ухваленні Постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідач (інспектор ДПС) взагалі не керувався Протоколом. Він формально скористався бланком Постанови, до якого друкованим способом внесено відомості, що суперечать фактичним обставинам у справі та застосованому способу фіксації правопорушення. Про існування будь яких доказів факту правопорушення у Постанові також не йдеться. Отже, відповідач не виконав вимоги ст.280 КпАПП України. Він, будучі суб’єктом владних повноважень, діяв необґрунтовано та недобросовісно. У цій частині доводи позивача є слушними. Визнання Постанови у справі про адміністративне правопорушення недійсною та її скасування у такому випадку є способом відновлення порушеного права позивача способом скасування акту індивідуальної дії.
Вирішуючи вимогу позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення суд керується п.3 ч.2 ст.17 КАС України, якою передбачено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Згідно з п.1 ч.1 ст.157 КАС України, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі. Зважаючи на наведене, провадження у дійсній справі у частині вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
Керуючись ст. 2, 4, 7, 17, 69, 70, 71, 72, 99, 105, 160, 161, 162, 163, п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.9, 14-1,ч.2 ст.ст. 222, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 №1306 суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДАІ м. Стаханова старшого лейтенанта міліції Білоусова Єгора Володимировича про визнання дій неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії старшого інспектора ВДАІ м. Стаханова старшого лейтенанта міліції Білоусова Єгора Володимировича по складанню Постанови у справі по адміністративне правопорушення та скасувати Постанову серії ВВ 316705 від 14.04.10р. у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КпАПП України, ухвалену старшим інспектором ВДАІ м. Стаханова старшим лейтенантом міліції Білоусовим Єгором Володимировичем щодо ОСОБА_1.
Закрити провадження у дійсній справі за вимогами ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, як за такими, що не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк від дня отримання копії Постанови заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів по тому.
Суддя: