КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

________________________________________

                                                                                                  Справа № 2-а-33

                                                                                                                2010 р.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 квітня 2010 р. Корабельний районний суд м. Миколаєва  

у складі головуючого по справі - судді Безпрозванного В.В.,

при секретарі – Ляшенко М.М.,

за участю представника відповідача – Богданова Б.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві  справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення м. Миколаєва про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити суму боргу,-          

В с т а н о в и в :

В березні 2009 р. позивач звернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом,  уточнивши який в судовому засіданні, просила визнати противоправною відмову Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району м. Миколаєва Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради в проведенні перерахунку призначеної їй допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку та стягнути з відповідача недоотриману суму допомоги за період з червня 2005 року по вересень 2009 року з урахуванням індексу інфляції у загальній сумі 23760,06 грн. Крім того, позивач просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., компенсацію за несвоєчасно отриману допомогу у загальному розмірі 3691,00 грн., зобов’язати відповідача в подальшому сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та притягнути винних осіб до відповідальності.

В обґрунтовування заявленого позову позивач вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилась дитина – ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 – друга дитина – ОСОБА_5. З 07 червня 2005 року перебуває на обліку в Управлінні соціальних виплат і компенсацій Корабельного району м. Миколаєва Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але на думку позивача, зазначену допомогу отримала не в повному обсязі відповідно до діючого законодавства. Вказувала на преюдиціальність рішення конституційного суду України № 6-рп/2007 р. щодо неконституційності деяких положень національного законодавства, зокрема щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача – Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району м. Миколаєва Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, стверджував, що дії відповідача ґрунтуються на положеннях діючого законодавства. Просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_3 є матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16) та перебуває на обліку в управлінні соціальних виплат і компенсацій Корабельного району департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради та їй відповідно надається допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 07.06.2005 року у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу  за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. (а.с. 17-18).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р. було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється у розмірі, що дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 56).

З огляду на те, що п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідач проводив відповідні виплати позивачу згідно з вищезазначеним порядком та розміром.

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз.3 ч.2 ст.56 та п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність. Зазначене рішення Конституційного суду має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У зв'язку з тим, що абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, тобто з 09.07.2007 року, вимоги про нарахування недоотриманої допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року підлягають задоволенню. Вимоги в частині стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною у період до 09.07.2007 року та після 31.12.2007 року відповідно, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Посилання позивача на те, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року щодо неконституційності окремих положень Закону про державний бюджет на 2008 рік були відновлені дії ст.. 42, 43 Закону України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів, стягнення 3% річних, притягнення начальника Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради до відповідальності також є безпідставними, оскільки в порушення вимог ст. 71 КАС України позивач не довела суду про правові підстави для такого задоволення.

 Вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до чинного законодавства відшкодування моральної шкоди можливо у випадках, передбачених законом за наявності наступних умов: наявність шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням; наявність вини заподіювача шкоди.

Таким чином, обов’язок відшкодувати моральну шкоду виникає в разі порушення законних прав потерпілої особи за умови, якщо обов’язок з відшкодування такої шкоди передбачений законодавством. Крім того, потерпіла особа має довести наявність шкоди та причинний зв’язок між шкодою та протиправним діянням. Як вказано в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

В даному випадку ОСОБА_5 не вказала розрахунок моральної шкоди та не зазначила, з яких міркувань вона виходила, визначаючи цей розмір.

Враховуючи те, що вимоги позивача не відповідають жодній з умов відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди відсутні.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 КАС України,

П о с т а н о в и в :

 Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними відмову Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району м. Миколаєва Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради щодо перерахування та виплати ОСОБА_3 допомоги по догляду за дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження до досягнення ним трирічного віку у розмірах, що передбачені ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов’язати Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району м. Миколаєва Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_3 допомоги по догляду за дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, до досягнення ними трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб.

В іншій частині позову – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або   в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

   Суддя                                                                                 В.В.Безпрозванний