Справа №2-А-538/2010/1231

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   17 травня 2010р. суддя Стахановського міського суду Луганської області Ромашка В.П., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду м. Стаханова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС 3-го взводу УГАІ УМВД України в Луганській області Клименко Леоніда Арнольдовича  про визнання дій неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

   Звертаючись до суду, позивач зазначив, що 08.04.10р. відповідач у справі склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, зазначивши, що керуючи автомобілем «Дачія», він порушив вимоги п.16.2 ПДР, оскільки при повороті на перехресті вліво він не надав перевагу пішоходу, який переходив проїзну частину. Після складання Протоколу відповідач видав копію Постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАПП України. Дії відповідача є неправомірними і порушують його (позивача) права, оскільки він рухався по головній дорозі і нікуди не повертав (ні вправо, ні вліво), до того ж пішохід знаходився приблизно за 20 метрів від перехрестя. Таким чином, перетинаючи перехрестя, він нікому не створив перешкод чи небезпеки.

   Письмових заперечень за позовом не надано.

   Позивачем надано заяву про розгляд справи за своєї відсутності, відповідач - суб'єкт владних повноважень, який належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду,  у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

   Відповідно до ч.3 ст.122, ч.4 ст.128 КАС (Кодексу адміністративного судочинства) України справа вирішується у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

   На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судом були досліджені письмові докази:

-   ксерокопія Постанови у справі про адміністративне правопорушення (ар.с.6);

-   невідомо ким та невідомо за яких обставин виготовлену шляхом креслення схему розташування невідомих об’єктів на невідомі час та дату (ар.с.7);

-   ксерокопія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (ар.с.8);

-   ксерокопія посвідчення водія (ар.с.9).

   На підставі досліджених доказів у їх сукупності, з кола обставин, які підлягають доказуванню у справі, суд вважає доведеними наступні обставини:

-   Постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена щодо позивача у справі  відповідачем у справі 08 березня 2010р. за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАПП України, яке полягає у порушенні водієм вимог п.16.2 Правил дорожнього руху;

-   Про прийняте відповідачем у справі рішення, а отже і про порушення на його думку, його прав, свобод чи інтересів,  позивач у справі дізнався у день складання Протоколу про адміністративне правопорушення та ухвалення Постанови у справі про адміністративне правопорушення: 08.03.10р.;

-   Відповідач у справі є особою, яка має право скласти Протокол про адміністративне правопорушення та ухвалити Постанову у справі про адміністративне правопорушення тієї категорії, за якою відповідачем було прийнято рішення.

   Не приймається судом як самостійний доказ схема, оскільки невідомо ким, коли та за яких обставин її було виготовлено, а відтак, цей носій інформації з урахуванням предмету доказування та компетенції сторін у справі не відповідає вимогам ч.4 ст.70 КАС України щодо допустимості доказу.

   Спірні правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01р. №1306.

   Статтею 9 КпАПП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч.1, 3 ст.254 КпАПП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 КпАПП України, зокрема, якщо правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі  спеціальних технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ст.14-1 КпАПП України до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі  спеціальними технічними засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки , відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Згідно зі ст.256 КпАПП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складання, посада прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.  Частиною 2 ст. 122 КпАПП України визначено, що склад передбаченого цією нормою правопорушення утворює порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги у русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, необладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Відповідно до ст.280 КпАПП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п.16.2 ПДР України на регульованих та нерегульованих перехрестях водій, повертаючи направо чи наліво, зобов’язаний надати дорогу пішоходам, що переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, що рухаються у попутному напрямку.

   Оцінивши усі наведені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд зважає на наступне:

   Згідно з ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем заперечень проти адміністративного позову не заявлено. Вирішуючи питання щодо відповідності дій водія (позивача у справі) у тій ситуації, яка визнана порушенням ПДР та адміністративним правопорушенням, суд зважає на те, що відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертизи. Відповідно до ч.1, ч.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд вважає, що позивачем не доведено факт відповідності його дій вимогам ПДР у тій дорожній ситуації, яка склалася, оскільки для її оцінки потрібні спеціальні знання у сфері регулювання дорожнього руху. Однак, суд приймає до уваги, що  Постанову у справі про адміністративне правопорушення ухвалено формально, без обґрунтування прийнятого рішення доказами, зокрема, доказами існування факту правопорушення. Отже, відповідач не виконав вимоги ст.280 КпАПП України. Він, будучі суб’єктом владних повноважень, діяв необґрунтовано та недобросовісно. У цій частині доводи позивача є слушними.

   Вирішуючи вимогу позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення суд керується п.3 ч.2 ст.17 КАС України, якою передбачено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Згідно з п.1 ч.1 ст.157 КАС України, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі. Зважаючи на наведене, провадження у дійсній справі у частині вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.

   Керуючись ст. 2, 4, 7, п.3 ч.4 ст.17, ст.69, 70, 71, 72, 73, 86, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 9, 256, 280, ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.01р.,  

ПОСТАНОВИВ:

   Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС 3-го взводу УГАІ УМВД України в Луганській області Клименко Леоніда Арнольдовича  про визнання дій неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

   Визнати дії старшого інспектора ДПС 3-го взводу УГАІ УМВД України в Луганській області Клименко Леоніда Арнольдовича  по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАПП неправомірними.

   Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВВ №246791 від 08.04.10р., ухвалену старшим інспектором ДПС 3-го взводу УГАІ УМВД України в Луганській області Клименко Леоніда Арнольдовича  щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КпАПП скасувати.

   Закрити провадження у дійсній справі у частині вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, як за вимогами, що не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

   Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів по тому.

                                    Суддя: