Справа№ 309/98/21

Провадження № 1-кп/309/13/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд  Закарпатської області

                                        в складі  головуючого судді    Піцура Я.Я.

                                        за участю секретаря                  Губаль Г.М.

                                        прокурора                                  Ворона М.І. 

                                        обвинуваченого                        ОСОБА_1

                                        адвоката                                     Потьомкіної О.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070050000767 від 23.10.2020  р. про обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121  Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

До  Хустського районного  суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070050000767 від 23.10.2020р. про обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121  Кримінального кодексу України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Ворон М.І. просив вирішити питання про обрання ОСОБА_1   запобіжного заходу у вигляді  тримання під вартою.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вмотивовано тим, що 22.10.2020 р. приблизно о 21:00 год., ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , після розпивання спиртних напоїв з власником квартири ОСОБА_2 на грунті побуту затіяв сварку з гр. ОСОБА_3 , в ході якої наніс йому декілька ударів руками в область голови, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, субдуральна гематома, субархноїдальний крововилив, забій, набряк та вклинення речовини головного мозку у великий потиличний отвір, які виявилися несумісними з життям та внаслідок яких ОСОБА_3 помер.

23.10.2020 стороною обвинувачення відповідно до ст. 278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, неодруженого, раніше судимого вироком Калушського міськрайонного суду Івано-Франківської області від від 11.06.2018 року за ч.3 ст. 185 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом ОМП від 23.10.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 23.10.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 23.10.2020; протоколом затримання ОСОБА_1 від 23.10.2020; показами ОСОБА_1

15.01.2021 обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КК України, в порядку ст. 291 КПК України направлено до суду.

Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_1 , який усвідомлюючи міру покарання за вчинений ним кримінального правопорушення може: переховуватися від суду;   незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти ризикам зазначеним у 4 ст.177 КПК України, що в подальшому може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства, а також враховуючи положення ст. 178 та ст.183 КПК України є достатні підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Потьомкіна О.М.  заперечили проти обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суду ствердили , що на даний час підстав для тримання під вартою обвинуваченого немає, а тому  просить суд застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.  Зокрема захисник зазначила, що немає ризиків переховуватись від слідства, а також впливати на свідків та потерпілого, оскільки такі допитані.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд констатує наступне.

Кримінальним процесуальним кодексом України вибір запобіжних заходів, що обираються у кримінальному провадженні, довірено двом різним судовим інстанціям: слідчому судді під час досудового розслідування та судді, який розглядає справу, під час судового розгляду. Тому розподіл компетенцій між вищезазначеними особами чітко позначений моментом, коли розслідування закінчено, обвинувальний акт затверджено і кримінальну справу передано на розгляд суду.

Як вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою обвинуваченому закінчується 20.01.2021 року.

Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено, обвинувальний акт складено 15 січня  2021 р. та затверджено 15.01.2021 року, та до суду його передано 18.01.2021 року. В цей же день обвинувальний акт щодо обвинуваченого суд прийняв до своєї юрисдикції, відповідно до суду перейшли повноваження щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 було висунуто обвинувачення за ч.2 ст. 121 КК України

В ході обговорення питання доцільності обрання запобіжного заходу, відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_1 , громадянин України, українець, уродженець м. Хуст, мешканець АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, неодруженого, раніше судимого вироком Калушського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.06.2018 року за ч.3 ст. 185 КК України. На цей час, потерпілі та свідки в даному кримінальному провадженні судом ще не допитані, обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані п.п.1-3 ч.1 ст. 177, п. п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.

При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що об`єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Також, в судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ухвалою слідчого судді Хустського районного суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який, у цей період, закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об`єктивних передумов.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 315 КПК України.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м`який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують. Посилання сторони захисту на те, що свідки те, що свідки та потерпілий вже допитані є недоречним, так як статтею 23 КПК України, передбачена безпосередність дослідження доказів судом, зокрема показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. В даному випадку суд не допитував свідків та потерпілого, а отже ризик незаконного впливу на них обвинуваченого існує, особливо з огляду на насильницький характер інкримінованого йому діяння.

Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.

Так, у цій справі, строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.

З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 315 КПК України, клопотання прокурора задовольнити, та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строків визначених КПК України.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства . Враховуючи, що злочин у якому обвинувачується ОСОБА_1 є тяжким злочином вчинений із застосуванням насильства , суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 314-316, 331, 369  КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб , а саме по 20 березня  2021 року включно.   

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 21 січня 2021 р. о 08 год.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.