21.01.2021 Єдиний унікальний номер 205/7262/20

Провадження № 2/205/996/21

У Х В А Л А

21 січня 2021 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання – Далакян Л.А.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , яка є головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Метробудівська 8», про визнання правочину недійсним – таким, що порушує права учасника бойових дій,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа.

25 вересня 2020 року ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

24 листопада 2020 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у вищевказаній цивільній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Відповідач у підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Позивач у підготовче судове засіданні не з`явився, надав суду заяву про розгляд вказаної цивільної справи без його участі у зв`язку із великою завантаженістю на роботі.

Вислухавши відповідача, дослідивши клопотання відповідача та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 3 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

Дослідивши обґрунтування клопотання відповідача ОСОБА_1 , суд вважає, що доводи відповідача зводяться до оцінки доказів у справі, які на її думку свідчать про відсутність предмету спору.

Однак, оцінку доказів суд здійснює при ухвалені судового рішення у справі.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі з огляду на його безпідставність.

Керуючись ст. ст. 255, 260-261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Т.П. Терещенко

.