Справа № 932/11998/20

2-а/932/888/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Кіпчарського О.М.

секретаря судового засідання Кубрак К.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі -

в с т а н о в и в :

21.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову серії ЕАМ №3309943 від 19.10.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, згідно якої, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень. В обґрунтування позову вказує, що оскаржувана постанова є неправомірною, оскільки працівники поліції зупинили його без відповідних на те правових підстав, а тому не могли перевіряти у нього наявність страхового полісу. Як на підставу своїх тверджень, покликається на відповідну судову практику, а саме постанову Верховного Суду від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17, за наслідками розгляду аналогічної справи.

Як наслідок, просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В зв`язку із відстороненням судді ОСОБА_2 , згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 11.12.2020 року, дану справу передано для розгляду судді Кіпчарському О.М.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні доводам позову, просить такий задовольнити. Додатково покликався на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.11.2020 року у справі № 473/1404/20. Також зазначає, що йому не було роз`яснено та не забезпечено право на правову допомогу, однак не заперечує того факту, що дійсно 19.10.2020 року керував транспортним засобом без відповідного страхового полісу, зазначаючи, що дія такого як раз перед тим закінчилась. Окрім цього, просить також стягнути з відповідача витрати, понесені ним на оплату вартості пального, у зв`язку із явкою в судове засідання.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судового засідання, в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив.

12.01.2021 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві представник відповідача звертає увагу, що позивачем не сплачено судовий збір. Вказує, що оскаржувана постанова винесена поліцейським правомірно, позивачем порушено норми Закону, які передбачають наявність у водія полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Вказує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався на місці вчинення правопорушення, що повністю відповідає вимогам законодавства. В задоволенні позову просить відмовити, розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.

Додатково представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду, з мотивів несплати позивачем судового збору.

З врахуванням вказаних учасниками позицій, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, ознайомившись із доводами позову та відзиву на позов, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності докази наявні у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно постанови серії ЕАМ №3309943 від 19.10.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, винесеної інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Стасенком В.В., на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, зокрема за те, що він 19.10.2020 року о 17 год. 08 хв. по вул. Новосільна, 1 у м. Дніпро, керував транспортним засобом марки «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без чинного страхового полісу, чим порушив вимоги п. 2.1 Правил дорожнього руху.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Ч. 1, ч. 2 ст.77КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зі змісту ч. 1 ст.126 КУпАП вбачається, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем порушено вищевказану норму Закону, оскільки 19.10.2020 року він керував транспортним засобом та не мав чинного поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За даними сайту МТСБУ на автомобіль марки «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було видано страховий поліс № 163537908, термін дії якого закінчився 02.10.2020 року.

Відтак, позивач мав більш ніж достатньо часу для оформлення нового полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Щодо тверджень позивача, що він був зупинений працівниками поліції без достатньої на те причини, оскільки іншого правопорушення він не вчинив, а тому працівники поліції не мали права вимагати в нього пред`явлення полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.11 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно п.2.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, втому числі, чинний поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За положеннями п. 21.2-21.3 ст. 21 ЗУ « Обовязкове стахування цивільно-правоової відповідальності власників наземних транспортних засобів», контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу. У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Відтак, чинне законодавство наділяє правом працівників поліції перевіряти у водіїв наявність полісу (договору) страхування і вимога про пред`явлення такого полісу є цілком правомірною.

Перевірка наявності полісу (договору) страхування у позивача поза межами процедур складання протоколу щодо порушення правил дорожнього руху чи оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, жодним чином не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення та не може звільняти його від відповідної відповідальності.

Вказане є цілком справедливим, оскільки очевидно порушивши Закон, позивач намагається себе виправдати, перекладаючи факт можливого порушення закону на працівників поліції.

З даного приводу також висловився ОСОБА_3 , який у постанові від 21.11.2019 року у справі 522/22180/16-а вказав, що імперативні приписи абзацу другого частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній рух" і пункту 21.3 статті 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зобов`язують осіб, що керують транспортними засобами, мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Виключення з цього правила встановлені у пункті 13.1 статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

З указаним законодавчо визначеним обов`язком водіїв коресподуються встановлені пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" та статтею 53 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повноваження органів Національної поліції щодо перевірки дотримання правил дорожнього руху, в тому числі в аспекті наявності у водія відповідного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відтак, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем порушено вимоги Закону, зокрема останній керував транспортним засобом без чинного полісу (договору) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому на нього правомірно накладено стягнення, відповідно до оскаржуваної постанови.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що при винесені оскаржуваної постанови, працівниками поліції йому не було роз`яснено та не забезпечено право на отримання правової допомоги, оскільки позивач являється адвокатом (з 22.09.2020 року), тобто, як мінімум має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права, здав іспити на знання законодавства, а тому в достатній мірі мав можливість захищати свої права та інтереси.

Окрім цього, позивач жодним чином не аргументував, яким чином вказана обставина могла впливати на правомірність чи неправомірність оскаржуваної постанови та/або наявність чи відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Частиною 3 ст.286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що заявлений позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 6, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд -

у х в а л и в :

залишити постанову серії ЕАМ №3309943 від 19.10.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Стасенком В.В. - без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21.01.2021 року.

Суддя О. М. Кіпчарський