Справа № 369/233/21

                                                                        Провадження №1-кс/369/177/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2021                                                                 м. Київ

Слідчий суддя Фінагеєва І.О., перевіривши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурорів Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київській області, -

ВСТАНОВИЛА:

12 січня 2021 року в провадження слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність прокурорів Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київській області.

Вивчивши скаргу та додатки долучені до неї, приходжу до висновку, що скаржнику слід відмовити у відкритті провадження, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з тим, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що зазначено у ст. 26 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_1 просить слідчого суддю зобов`язати процесуальних керівників, а саме прокурорів Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області О. Пінчук та Битько Н.М. витребувати матеріали кримінального провадження №12020110200000308 в начальника сектору дізнання й перекваліфікувавши його відповідно до ухвали слідчого судді, заяви скаржниці та суми привласненої шахрайським способом, що відповідає на думку скаржниці ст. 190 ч. 4 КПК України, повернути досудове розслідування з сектору дізнання до слідчого відділення Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області для термінового завершення досудового розслідування.

Отже, із викладеного слідує, що у скарзі порушені перед слідчим суддею питання, які не відносяться до повноважень слідчого судді, не входить до переліку дій, бездіяльності та рішень, які підлягають оскарженню слідчому судді та визначених ст.303 КПК України.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.

Так, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законні інтереси осіб.

При цьому, слідчий суддя не вправі зобов`язувати слідчого або ж прокурора приймати конкретні рішення у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, оскільки слідчий та прокурор є незалежними у своїй процесуальній діяльності та ніхто не має права втручатися у їх діяльність, окрім випадків, передбачених ст. ст. 36, 40, 303 КПК України.

Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов`язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.

Відповідно до ч 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Враховуючи викладені обставини,слідчий суддя вважає за необхідне відмовити скаржнику у відкритті провадження за даною скаргою.

Керуючись ст.ст. 55, 58, 303-306, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурорів Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київській області.

Матеріали скарги повернути скаржнику ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

       Слідчий суддя                                                         І.О. Фінагеєва