,

Справа № 264/70/21

3/264/318/2021

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2021 р.                                                                 м. Маріуполь

Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Штифорук Оксана Вікторівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Кальміуського відділення поліції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої продавцем магазину-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 125118 від 30 грудня 2020 року, було встановлено, що 30.12.2020 року о 12 год. 15 хв. ОСОБА_1 , будучі продавцем магазину-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ФОП « ОСОБА_2 », приймала відвідувачів без засобів індивідуального засобу, а саме медичної маски, окулярів та одноразових рукавичок, чим порушила п.п.14 п.2 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року, тобто своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.  

Правопорушник ОСОБА_1  про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, проте у судове засідання не з`явилася, разом з тим надала суду свої письмові пояснення у яких зазначила, що вона працює продавцем магазину-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », власником якого є ФОП  ОСОБА_2 , працевлаштована офіційно за трудовим договором від 01.07.2020 року. Також зазначила, що працівники поліції прийшли до магазину-кафе о 12 год. 15 хв., під час її обідньої перерви, коли вона приймала їжу. Обслуговування клієнтів нею та закладом не здійснювалось. Вину не визнає, просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї за ч.1 ст.44-3 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки вона є не суб`єктом господарювання.

Згідно з частиною 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суддя, дослідивши письмові пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності, повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а також надані відеозаписи, приходить до наступного висновку.

Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Відповідальність за вказаною статтею нестиме посадова особа суб`єкта господарювання, на якому сталося порушення, тобто особа, яка виконує функції керівника (директор, голова правління тощо) і на яку покладені обов`язки щодо організації дотримання санітарно-гігієнічних правил і норм.

Згідно зі ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До скасування карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

З вищевикладеного вбачається, що суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП, є виключно суб`єкти господарювання.

З письмових доказів, долучених до протоколу на обґрунтування обставин правопорушення, не вбачається, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання та здійснює відповідну господарську діяльність у встановленому законом порядку.

Навпаки, додано копію трудового договору від 01.07.2020 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за яким остання прийнята на посаду продавцем із заробітною платою 5000 грн. на місяць, що свідчить про те, що остання є працівником, а не суб`єктом господарювання.

Крім того, у провину ОСОБА_1 ставиться порушення п.п.14 п.2 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно якого на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється, зокрема, діяльність суб`єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: а) не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 метра; б) не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, що закривають ніс та рот, та не здійснюється належний контроль за їх використанням; в) обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно; г) не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни). Відповідальність за порушення якого несуть виключно суб`єкти господарювання, яким ОСОБА_1 не є.

Так, у підтвердження обставин провини ОСОБА_1 до адміністративного матеріалу долучений рапорт інспектора поліції, диск з відеозаписом, фотокартки.

       Проте, посадовими особами, якими складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.44-3 КУпАП, не зібрано та не надано суду переконливих доказів, як то фото або відео, на підтвердження здійснення ОСОБА_1 торгівлі (чеки, квитанції та ін.), не з`ясовано кому конкретно, коли саме, за яку плату та що саме остання продала.

Суддею встановлено, що шляхом вільного доступу через незачинені двері до приміщення магазину-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » під час обідньої перерви зайшли працівники поліції. Продавець ОСОБА_1 знаходилась не на своєму робочому місці, а перебувала за столом, де вживала їжу. Жодного покупця в цей час вона не обслуговувала.

Доданий до матеріалів справи рапорт ст.ДОП Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Коноваленко В.В. не може розглядатись як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.05.2020 року у справі №524/5741/16-а.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статті 6 Конвенції.

Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

На підставі викладеного вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.

Керуючись ст.ст.44-3 ч.1, 247, 251 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за  ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу і події адміністративного правопорушення.

       Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області.

       Суддя:                                                                 О. В. Штифорук