Справа № 760/11392/15-ц

Провадження № 2-зз/760/10/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про стягнення боргу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ухвалою Cолом`янського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу накладено арешт на майно, зокрема, на Ѕ частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .

Із заявою про скасування заходів забезпечення позову до суду звернулась ОСОБА_3 , в якій просила залучити її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача для розгляду питання про скасування заходів забезпечення, оскільки їй належить право власності на Ѕ частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , тобто остання не була учасником справи, в якій було постановлено ухвалу про накладення арешту на майно.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_3 не була учасником справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення боргу.

Згідно з частинами першою, другою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що подана заява не підлягає розгляду в порядку, встановленому статтею 158 ЦПК України, оскільки така вимога згідно норм чинного законодавства розглядається в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України)або через суд першої інстанції (пункт 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. М. Ішуніна