Справа  № 2 – 696 / 2010 р.

                                   Р І Ш Е Н Н Я              

                                            І М Е Н Е М   У К Р А Ї НИ            

9  квітня 2010   року                                   Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді                     Громової Л.В.

           при секретарі                     Волошко І.С.

представника позивачки                           ОСОБА_1

представника відповідача                         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом    ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа : Конотопський міськрайонний центр зайнятості  про видачу трудової книжки з покладенням обов”язку звільнення з роботи за власним бажанням, стягнення невиплаченої  заробітної плати за грудень 2009 року, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн., стягнення судових витрат ,

                                  ВСТАНОВИВ :

    Позивачка ОСОБА_3  просить суд  :  1) зобов”язати   відповідача ОСОБА_4 розірвати трудовий договір , який   був укладений з нею  1 липня 2007 року за п.1 ст. 38 КЗпП України  за власним бажанням  зі  зняттям  трудового договору  з реєстрації  в Конотопському міськрайцентрі зайнятості;  2)  стягнути на її користь  668 грн. 72 коп. невиплаченої  заробітної плати   за грудень 2009 року;  3)  зобов”язати виплатити заробіток  за час вимушеного прогулу, починаючи  з 30 грудня 2009 року по день прийняття рішення судом; 4)стягнути моральну шкоду в сумі 5 000 грн.; 5) стягнути за надану їй правову допомогу 1200 грн., 6) допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах платежу за один місяць.

               Свої вимоги мотивує тим, що   згідно трудового договору, укладеного між нею та відповідачем,  згідно ст. 24-1 КзпП України  на невизначений строк 1 липня 2007 р. вона була прийнята на роботу   продавцем в  магазин  “ Мойдодир” , розташованого по вул. Братів Радченко, 36 в м. Конотоп.        2 липня 2007 р. зазначений договір  відповідач   зареєстрував у Конотопському міськрайцентрі зайнятості населення.  Однак,  в порушення вимог п.2.20-1 Інструкції “ Про порядок ведення трудових книжок робітників”  , відповідач  після реєстрації  трудового договору не повернув їй трудову книжку , а залишив  у  себе .  30 грудня 2009 року, коли вона звернулася до відповідача про підвищення зарплати , працедавець  звинуватив її  в  крадіжках  та не допустив до роботи.  В зв”язку з цим, 2 лютого 2010 р. вона звернулася до відповідача з письмовою заявою про розірвання трудового договору на підставі, передбаченої п.1 ст. 36 КзпПУ з виплатою  відповідних сум .  У відповідь на її заяву відповідач направив на її адресу листа , в якому прохав повідомити причину її неявки на роботу в період 30-31 грудня 2009 р.  У відповідь на цей лист 5 лютого 2010 р. вона звернулася до відповідача з заявою про надання  документів і зазначення причин  недопущення її до виконання трудових обов”язків 30 і 31 грудня 2009 р. ,  4 і 5 січня 2010 р.  Вказана заява була отримана відповідачем 9 лютого 2010 р., однак відповідь по суті була не надана. У зв”язку з цим, 12 лютого 2010 р. вона повторно звернулася до відповідача  з заявою про вирішення    трудового конфлікту, але  замість відповіді  на її звернення відповідач  направив на її адресу листа про те,  що вона не повідомила причину відсутності на роботі з 30 грудня 2009 р. по 15 лютого 2010 р., тому зазначений період вважається прогулом, про що складені відповідні акти.    В результаті порушення трудових прав відповідачем  їй нанесена моральна шкода. Так, у зв”язку  з  незаконним утриманям   її трудової книжки , неправомірного відсторонення від виконання трудових обов”язків , невиплати заробітної плати , образи та приниження     з боку відповідача, порушений нормальний ритм життя,  підірвана ділова репутація, що призвело до моральних страждань. При цьому розмір  завданих їй моральних страждань і пов”язаних з цим переживань неможливо виразити в грошовій формі, а матеріальна компенсація в сумі 5000 грн . лише в незначній мірі може знизити вплив негативних наслідків на її особисте та громадське життя. Вона не може влаштуватися на роботу, так як відповідач ОСОБА_4 надає всім негативні характеристики на неї. Вказала, що іншим складом суду розглядалась кримінальна справа відносно відповідача ОСОБА_4 по обвинуваченню  за ч.2 ст. 172 КК України  за грубе порушення трудового законодавства, однією з потерпілих   була і вона. Просить стягнути з відповідача  на її користь   за правову допомогу 1200 грн., яку надавав за її усною заявою в судовому засіданні ОСОБА_1

    Представник позивачки   ОСОБА_1   підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

    Відповідач  ОСОБА_4  проти позову заперечує, пояснив, що 30 грудня 2009 року він повідомив ОСОБА_3 про проведення ревізії в магазині і ОСОБА_3 з ОСОБА_5   покинули місце роботи, вимушений був викликати   інших працівників. На його письмові запити  ОСОБА_3 не повідомила причину відсутності на роботі починаючи з 31 грудня 2009 року. 26 лютого 2010 р. надіслали  ОСОБА_3   заробітну плату за грудень 2009 р., але  6 березня 2010 р.  вона її повернула. З боку ОСОБА_3 було затягування часу, вона не з”являлась на виклики для офіційного звільнення і вимушеного прогулу не було. Не знайшло підтвердження  заподіяння  ОСОБА_3 моральної шкоди.

    Представник відповідача  ОСОБА_2  заперечує  проти позову .

    Третя особа :  представник  Конотопського міськрайцентру  зайнятості Мостепан Л.Л.  при винесенні  рішення  покладається на розсуд суду. Пояснила, що трудовий договір за № 769   між сторонами по даній справі був зареєстрований 2 липня 2007 року. Кожний з них окремо зверталися про  розірвання трудового договору і їм був роз”яснений  порядок, як це зробити.

      Суд, заслухавши   сторони ,  3 особу , допитавши свідків , дослідивши  матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в наступному:

    З  трудового договору  між працівником і фізичною особою від 1 липня 2007 року вбачається, що він був укладений між приватним підприємцем ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про роботу  продавцем в магазині “ Мойдодир ”, оплата праці у розмірі мінімальної зарплати за місяць .( а.с.4)

    Відповідно до  п.4 Постанови Кабінету Міністрів  України від 29 жовтня 2009 року № 1168    “ Про деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю” , у разі розірвання трудового договору за ініціативою  фізичної особи у випадках , визначених   Кодексом законів про працю України ( 322-08), така особа зобов”язана письмово повідомити про свій намір працівникові та у визначені строки провести передбачений законодавством розрахунок.

    Відповідно до п.5 вказаної постанови, зняття державною службою зайнятості з реєстрації трудового договору у випадках, передбачених п.4 цієї постанови, проводиться за умови подання фізичною особою :

    - примірника трудового договору;

    - заяви про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору;

    - копій документів, що підтверджують :

        - надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір ( рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі коли вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтвердних документів ;

        - проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати.

    Згідно п. 6 цієї постанови : державна служба  зайнятості протягом трьох робочих днів з дня надходження зазначених у п.5 цієї постанови документів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис в книзі реєстрації трудових договорів та повідомляє працівникові.

    З матеріалів справи видно, що приватний підприємець ОСОБА_4 з належним чином оформленими  документами   про розірвання трудового договору з ОСОБА_3 звернувся до Конотопського  міськрайцентру зайнятості лише 19 березня 2010 р. ( а.с.30)

    Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона працювала у відповідача  ОСОБА_4 в магазині “ Мойдодир” продавцем з серпня 2008 р. без оформлення  трудового договору , про що зараз розглядалась кримінальна справа. 30 грудня 2009 року вона з ОСОБА_3  попросили ОСОБА_4 підвищити заробітну плату, хоча б платити мінімальну заробітну плату, так як ОСОБА_4 платив лише 500 грн. за місяць, але він обізвав їх “ воровками”. Вони запропонували  зробити переоблік товару, але ОСОБА_4 з лайкою сказав : “ Пошли вон обе”.

    Свідок ОСОБА_7 пояснила, що працювала з осені 2008 р. по березень 2010 р. у ОСОБА_4 без оформлення  трудового договору. Підписувала акти, що з 31 грудня 2009 р. ОСОБА_3 не було на роботі. За час її роботи не проводилась інвентаризація товаро-матеріальних цінностей .

    Свідок ОСОБА_8 пояснила, що  працювала у ОСОБА_4 5 років без оформлення трудового договору, а 2 місяці як був оформлений трудовий договір. ОСОБА_4 попросив її   вийти на роботу  31 грудня 2009 року. Підписали акт, до дівчата: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не вийшли на роботу. В магазині 2 роки не вівся  облік , не проходили інвентаризації.

    Свідки ОСОБА_9 та  ОСОБА_10 , які працюють в сусідньому магазині та свідок  ОСОБА_11 , знайомий ОСОБА_4, пояснили, що на прохання ОСОБА_4 підписували акти про відсутність на роботі ОСОБА_3,  бачили, що на роботі її не було.

    Суд, враховуючи обставини справи, пояснення свідків  , вважає, що  відповідач ОСОБА_4  сам відсторонив від роботи ОСОБА_3 і причина звільнення повинна бути зазначена, як “ за власним бажанням”  і дата звільнення  19 березня 2010 р. , коли ОСОБА_4 звернувся до Контопського  міськрайцентру  зайнятості з належно оформленими документами про   звільнення ОСОБА_3

    Заборгованість по заробітній платі за грудень 2009 р. складає 668 грн.72 коп.

     Заробіток за час вимушеного прогулу за період з січня 2010 року  по 19 березня 2010 року  складає   : мінімальна заробітна плата з 1 січня 2010 року 869 грн. +   869 грн. ( 869 грн : 31 день х 19) = 532 грн.60 коп.= 2270 грн.60 коп.

    Суд вважає, що бездіяльністю відповідача ОСОБА_4 щодо розірвання трудового договору з ОСОБА_3  була заподіяна їй моральна шкода, розмір якої необхідно враховувати в межах розумності, справедливості та майнового стану відповідача ОСОБА_4 в аналогічній сумі втраченого заробітку - 2270 грн.60 коп.

    Суд вважає, що не підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 1200 грн. за надану правову допомогу ОСОБА_3, яка в судовому засіданні  звернулася тільки з усною   заявою  про представництво її інтересів   ОСОБА_1, що не дає права на грошову компенсацію і не передбачено законом.

    Керуючись ст. 24-1, п.1 ст.38, 116-117,232-233,235,237-1 КЗпП України , Постановою Кабінету Міністрів України  від 29 жовтня 2009 року № 1168 про  “ Про деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю”, ст. 10,60,212,81,88 ЦПК України,-

                                                                                                                 ВИРІШИВ:

            Зобов”язати ОСОБА_4  розірвати трудовий договір  з ОСОБА_3, який був укладений 1 липня 2007 року, зі зняттям трудового договору з реєстрації в Конотопському міськрайцентрі зайнятості з зазначенням дати звільнення : 19 березня 2010 року та підстави звільнення : за п.1 ст. 38 КЗпП України ( за власним бажанням).

    Стягнути з ОСОБА_4  на користь  ОСОБА_3 :

    1)  невиплачену заробітну плату за грудень 2009 року - 668 грн.72 коп.

    2)  заробіток за час вимушеного прогулу : за період з січня 2010 р. по 19 березня 2010 р. в сумі 869 +869 + ( 869 : 31 день х 19) = 532 грн.60 коп.  = 2270 грн.60 коп.

    3) моральну шкоду в розмірі 2270 грн 60коп,    всього 5209 грн. 92 коп.

    В іншій частині позову відмовити.

    Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

           Стягнути з  ОСОБА_4 на користь держави 52 грн. держмита, а також  120  гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для зарахування платежу до спеціального фонду державного бюджету  ( КЕКД 22050000, ОКПО 23635072, рр 31219259700008, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013), призначення платежу ІТЗ розгляду цивільної справи в Конотопському міськрайсуді .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до  Конотопського міськрайонного  суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного рішення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви.  

Суддя  Конотопського

міськрайонного суду                                                                                                                                                     Л.В.Громова