Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" липня 2007 р. Справа №47/251-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Такмаков Ю.В.
при секретарі Байбак О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Козуб О.І., Сячин О.М.
відповідача - Татаркіна Г.О., Ермоленко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № НОМЕР_1) на рішення господарського суду Харківської області від 11.06.07 по справі №47/251-07
за позовом ТОВ "Таранівська птахофабрика" , с.Таранівка
до СПД ФО ОСОБА_1, с. АДРЕСА_1
про стягнення 15310,88 грн. -
встановила:
В квітні 2007 р. позивач -ТОВ „Таранівська птахофабрика”, с. АДРЕСА_1звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача -СПД ФО ОСОБА_1. 15310,88 грн. майнової шкоди та судових витрат.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.07 р. (суддя Светличний Ю.В.) по справі №47/251-07 позов задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 15310,88 грн. майнової шкоди, 153,11 грн. держмита, та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивоване з тих підстав, що спірний пташник знаходиться у власності позивача на підставі рішення господарського суду по справі № 29/419-05, та у встановленому законом порядку зареєстровано за позивачем у КП „Зміївське БТІ”; що відповідач незаконно здійснив часткове розібрання даху вказаного пташника, в зв'язку з чим, позивач був змушений провести його відновлення і вартість цього відновлення є для позивача збитками; що договір купівлі-продажу № НОМЕР_2р., укладений між відповідачем та ВАТ „Таранівка” з урахуванням вимог ст. ст. 220, 236 ЦК України є недійсним з моменту його вчинення та ін.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення безпідставно встановив факт того, що договір № НОМЕР_2р. є недійсним через те, що він не був засвідчений нотаріально, оскільки відповідач відповідно до вказаного договору придбав не нерухоме майно, а об'єкт під розборку, а нотаріального посвідчення такого договору законом не передбачається. Крім того, відповідач вважає безпідставним посилання господарського суду при винесенні оскаржуваного рішення на рішення господарського суду по справі № 29/419-05, оскільки останнє, на думку відповідача, є незаконним, безпідставно прийнятим без залучення відповідача до участі в справі, та без врахування обставин, які мають істотне значення для розгляду вказаної справи. Разом з тим, на думку відповідача, позивач в обґрунтування своїх вимог не надав належних доказів понесених ним збитків та ін.
Позивач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що відповідно до рішення господарського суду по справі № 29/419-05 правом власності на спірний пташник володіє саме позивач; що договір № НОМЕР_2р. є нікчемним, оскільки він всупереч вимогам чинного законодавства України не посвідчений нотаріально;
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов договору купівлі-продажу № НОМЕР_2р., укладеного через ТОВ „Універсальна біржа „Гермес””, відповідач придбав у ВАТ „Таранівка” пташник НОМЕР_4, що розташований за адресою сАДРЕСА_2. П. 1.1. вказаного договору сторони встановили, що об'єктом, який продається є пташник площею 2635,6 кв. м. під розборку.
ІНФОРМАЦІЯ_1р. сторонами підписаний акт приймання-передачі №1 вищевказаного пташника.
Відповідно до протоколу № 3 аукціонних торгів на ТОВ „Універсальна біржа „Гермес”, позивач вжив заходів до придбання у ВАТ „Таранівка” той же пташник, який відповідно до умов договору № НОМЕР_2р. вже придбав відповідач.
Згідно з актом опису й арешту майна № НОМЕР_3р. (а.с. 35) державним виконавцем Зміївського РУЮ при виконанні ухвали Зміївського районного суду Харківської області накладено арешт, крім іншого на спірний пташник. У вказаному акті державним виконавцем вказано, що арешт зокрема накладається на „Пташник НОМЕР_4,...криша шиферна,.....з одного краю на криші відсутній шифер”.
Рішенням господарського суду від 25.09.05 р. по справі № 29/419-05 за позовом позивача до ВАТ „Таранівка”, с. АДРЕСА_1без залучення відповідача до участі у справі, за позивачем крім іншого визнано право власності на спірний пташник. Право власності на вищезазначену будівлю зареєстровано за позивачем у КП „Зміївське БТІ" 11.11.2005р. за реєстровим № НОМЕР_5. Разом з тим, доказів укладання договору купівлі-продажу вказаного майна або пташника, визнання відповідного правочину укладеним або дійсним, як того вимагають ст. ст. 215-220 ЦК України позивач не надав. Відсутні у вказаному рішенні також і відомості про те, що оплата за пташник, здійснена позивачем через кілька місяців, була повернута йому як безпідставна.
Але, як стверджує позивач, відповідач, вважаючи, що спірний об'єкт належить йому на праві власності, 13.10.2006 р. допустив руйнування зазначеної будівлі шляхом часткового її розібрання на будівельні матеріали з наступним їх продажем третім особам. При цьому позивач вказує що відповідач допустив часткове розібрання даху та привласнив 372 листа шиферу і тим самим заподіяв позивачу збитки в сумі 13 607,60 грн., яка дорівнюється витратам, необхідним для відновлення даху; що пізніше позивачем були здійснені роботи по відновленню даху спірного пташника, загальна вартість яких склала 15 310,88 грн.
13.10.06 р. позивач звернувся за „телефоном довіри" до УВБ в Харківській області ДВБ ГУБОЗ МВС України із повідомленням про неправомірні дії відповідача. Окрім цього, позивач звернувся до Зміївського РВ УМВС України в Харківській області із заявою про порушення кримінальної справи щодо відповідача за фактом викрадення майна, яке належить позивачу, і щодо порушення його майнових прав з боку відповідача, проте постановою начальника вказаного відділу УМВС України від 23.10.06 р. позивачу було відмовлено в порушенні кримінальної справи.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що спірний пташник знаходиться у власності позивача на підставі рішення господарського суду по справі № 29/419-05, та у встановленому законом порядку зареєстровано за позивачем у КП „Зміївське БТІ”; що відповідач незаконно здійснив часткове розібрання даху вказаного пташника, в зв'язку з чим, позивач був змушений провести його відновлення і вартість цього відновлення є для позивача збитками; що договір купівлі-продажу № НОМЕР_2р., укладений між відповідачем та ВАТ „Таранівка” з урахуванням вимог ст. ст. 220, 236 ЦК України є недійсним з моменту його вчинення та ін.
Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення за відсутності відповідних доказів безпідставно дійшов висновку про те, що відповідач здійснював часткове розібрання даху спірного пташника в той час, коли вказаний пташник начебто був вже власністю позивача.
Згідно зі ст. 328 ЦК України, Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як свідчать матеріали справи, за відсутності доказів укладання договору купівлі-продажу (або іншого відчуження) спірного пташника, право власності на вказаний об'єкт виникло у позивача тільки з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду від 25.10.05 р. по справі № 29/419-05.
При цьому, позивач в обґрунтування своїх вимог не надав доказів того, що на об'єкті, на який він набув право власності спірний шифер під час визнання такого права судом.
Крім того, позивачем всупереч вимог ст. 33 ГПК України не доведено того, що відповідач здійснював часткове розібрання даху спірного пташника після набуття на нього прав, оскільки сам факт його звернення до органів внутрішніх справ, а так само акти досудового слідства на які посилається позивач без відповідного висновків суду по кримінальній справі не є належними доказами неправомірних дій відповідача, та з урахуванням вимог ст. 34-35, 43 ГПК України в будь-якому випадку не є обов'язковими для суду при розгляді даної справи. Тим більше, як вже зазначалось вище, відповідно до акту опису й арешту майна № НОМЕР_3р. (а.с. 35) державним виконавцем Зміївського РУЮ при виконанні ухвали Зміївського районного суду Харківської області та накладенні арешту на спірний пташник було встановлено що „....з одного краю на криші відсутній шифер”, що свідчить про те, що на момент складення вказаного акту шиферу на даху вже не було.
До того ж, до винесення господарським судом рішення від 25.10.05 по справі № 29/419-05 відповідач, як було вказано вище, правомірно володів пташником, що був проданий йому безпосередньо для розібрання на будівельні матеріали і не міг вважатися об'єктом для користування, як нерухомістю (будівлею).
Враховуючи викладене, а також те, що позивач не надав доказів того, що ним після набуття права власності на спірну споруду до моменту звернення до органів внутрішніх справ здійснювалось встановлення шиферу на даху пташника, посилання останнього на те, що розібрання даху спірного пташника мало місце після набуття позивачем права власності на вказану споруду, а так само на те, що вказане розібрання здійснювалось безпідставно.
Разом з тим безпідставними є посилання позивача на документи (рахунки фактури, та договір-заявка що містяться на а.с. 15-17), що підтверджують витрати, які поніс позивач в результаті закупівлі шиферу, та його перевезення, оскільки позивачем не доведено, що вказані витрати мали місце і він їх поніс саме через часткове розібрання відповідачем даху спірного пташника, на який позивач мав право. До того ж, відповідно до акту № НОМЕР_6р., складеного депутатом Таранівської сільради ОСОБА_2. в присутності свідків, на момент його складення шиферу в кількості 372 шт. на даху не було, що крім іншого свідчить також про те, що відновлювальний ремонт даху спірного пташника позивачем не проводився. Більше того, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що додані документи про закупівлю і інші витрати на покрівлю свідчать лише про намір позивача зробити це і про обрахування розміру майбутніх витрат на таку покрівлю.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що понесені позивачем витрати є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України є необґрунтованими та безпідставними, в зв'язку з чим, рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат підлягає скасуванню.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1-3 ст. 105 ГПК України, судова колегія -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 11.06.07 р. по справі №47/251-07 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Стягнути з позивача на користь відповідача 76,55 грн. держмита по скарзі.
Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.
Постанову підписано 30.07.07 р.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Пушай В.І.
Такмаков Ю.В.