КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.2007 № 8/205-05
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - ЛещенкоО.В. – голова правління;
ПіддубкоД.Є. – представник (дов. № 051 від 02.07.2007);
від відповідача - ЗінченкоС.В. – нач. юр. відділу філії (дов. №368 від 21.03.2007),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „ІТЕК”
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.04.2007
у справі № 8/205-05
за заявою боржника Відкритого акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „ІТЕК”
стягувач Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Закрите акціонерне товариство)
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 03.07.2007 розгляд справи було відкладено на 17.07.2007.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.04.2007 у справі № 8/205-05 в задоволенні заяви відмовлено повністю.
Ухвала мотивована тим, що за рахунок заставлених актів стягувачем повністю погашена заборгованість по кредитним договорам № 107-2004 від 09.08.2004, № 993-05 від 19.04.2005, що підтверджується ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2007 у справах №№ 12/213, 12/234 та частково по кредитному договору № 306-04 від 23.07.2004; за розрахунком стягувача станом на 23.08.2006 непогашена сума боргу боржника перед стягувачем за кредитним договором № 306-04 від 23.07.2004, яка стягнута рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2005 у справі № 8/205-05, складає 68 962,29 грн.; оскільки в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором № 306-04 від 23.07.2004 укладено договори застави № 310-04 від 23.07.2004, № 2449-05 від 28.10.2005, законом стягувачу надано право на набуття права власності на предмети забезпечувального обтяження за цими договорами, враховуючи відсутність доказів про погашення боргу за кредитним договором № 306-04 від 23.07.2004 на суму 68 962,29 гр. заява боржника задоволенню не підлягає.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.04.2007 у справі № 8/205-05 з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, та прийняти рішення про визнання наказу Господарського суду Чернігівської області № 8/205 таким, що не підлягає виконанню повністю.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Заявник посилається на те, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви, не врахував вимоги ч. 4 ст. 29 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, в якій зазначено, що у разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження відповідне зобов’язання, забезпечене обтяженням, вважається повністю виконаним і обтяжувач не вправі пред’являти боржнику інші вимоги у зв’язку з виконанням цього зобов’язання.
На думку заявника, посилання суду першої інстанції на норми ЦК України та Закону України „Про заставу”, відповідно до яких стягнення може бути звернено на всі речі, що є предметом застави або на будь-яку за вибором стягувача, в даному випадку безпідставне, оскільки передавши у власність пакет акцій, заявник погасив свою заборгованість за кредитним договором.
У відзиві на апеляційну скаргу стягувач заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що за рахунок заставлених акцій, стягувачу була повністю погашена заборгованість за кредитними договорами № 107-2004 від 09.08.2004, № 993-05 від 19.04.2005, що підтверджується ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 06.03.2007 у справах №№ 12/213, 12/234, та частково за кредитним договором № 306-04 від 23.07.2004; станом на 23.08.2006 непогашена сума боргу боржника перед стягувачем за кредитним договором № 306-04 від 23.07.2004, що підлягає стягненню відповідно до рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2005 у справі № 8/205-05, склала 68 840,98 грн.; судом першої інстанції правильно застосовано норми ст. 590 ЦК України та ст. 20 Закону України „Про заставу”.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.
Між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство) – стягувачем та Відкритим акціонерним товариством „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” – боржником були укладені кредитні договори №107-2004 від 09.08.2004, № 993-05 від 19.19.04.2005 та № 306-04 від 23.07.2004 про відкриття стягувачем боржнику кредитних ліній на суми 300 000 грн., 300 000 грн. та 400 000 грн. відповідно, що разом становить 1 000 000 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2005 у справі № 12/234 за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) до Відкритого акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” про стягнення 336 234,27 грн. за кредитним договором № 107-2004 від 09.08.2004 шляхом звернення стягнення на заставлене майно позовні вимоги задоволено повністю, з ВАТ „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) підлягає стягненню 300 000 грн. заборгованості по кредиту, 26 827,40 грн. заборгованості по відсотках, 1 800 грн. заборгованості по комісійній винагороді, 6 550,69 грн. пені за прострочку повернення кредиту, 1 056,18 грн. пені за прострочку сплати відсотків, 3 362,34 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 34 грн. витрат за отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна шляхом звернення стягнення на заставлене майно, перелік якого викладений у додатку № 1 до договору застави № 176-2004 від 18.08.2004, передане в заставу згідно з договором застави № 176-2004 від 18.08.2004.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.03.2007 у справі № 12/234 наказ Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2005 у справі № 12/234 визнано таким, що не підлягає виконанню у зв’язку з тим, що стягувач набув право власності на пакет акцій, що передавався в заставу за договором застави № 2449-05 від 28.10.2005 як забезпечення вимог банку, що випливають з кредитного договору № 107-2004 від 09.08.2004.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2005 у справі № 12/213 за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) до Відкритого акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” про стягнення 312 141,77 грн. за кредитним договором № 993-05 від 19.04.2005 шляхом звернення стягнення на заставлене майно позовні вимоги задоволено повністю, з ВАТ „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) підлягає стягненню 300 000 грн. заборгованості по кредиту, 11 985,65 грн. заборгованості по відсотках, 156,12 грн. пені за прострочку сплати відсотків, 3 121,42 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 34 грн. витрат за отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та 34 грн. витрат за реєстрацію звернення стягнень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом звернення стягнення на заставлене майно, перелік якого наведений в резолютивній частині цього рішення, передане в заставу згідно з договором застави № 94-05 від 19.04.2005.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.03.2007 у справі № 12/213 наказ Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2005 у справі № 12/213 визнано таким, що не підлягає виконанню у зв’язку з тим, що стягувач набув право власності на пакет акцій, що передавався в заставу за договором застави № 2449-05 від 28.10.2005 як забезпечення вимог банку, що випливають з кредитного договору № 993-05 від 19.04.2005.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2005 у справі № 8/205 за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) до Відкритого акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” про стягнення 409 911,04 грн. за кредитним договором № 306-04 від 23.07.2004 за рахунок заставленого майна позов задоволено частково, з ВАТ „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) підлягає стягненню 400 000 грн. боргу по кредиту, 7 123,31 грн. боргу по відсотках, 780 грн. боргу по сплаті комісійної винагороди, 1 982,32 грн. пені, 4 098,86 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на заставлене майно, перелічене в резолютивній частині цього рішення, передане в заставу згідно з договорами застави № 310-04 від 23.07.2004 із змінами та № 1294 від 23.07.2004; в решті позову відмовлено.
На виконання рішення від 04.10.2005 у справі № 8/205 Господарським судом Чернігівської області 17.10.2005 був виданий наказ № 8/205.
11.10.2006 Відкритим акціонерним товариством „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” до Господарського суду Чернігівської області була подана заява № 134 від 10.10.2006 про визнання наказу Господарського суду Чернігівської області № 8/205 від 17.10.2005 таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційний господарський суд вважає вимоги заяви № 134 від 10.10.2006 такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи викладене та виходячи з наступного.
Між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство) та громадянином Лисенко І.А., були укладені договори застави № 204-2004 від 30.08.2004 та № 2449-05 від 28.10.2005, за якими в забезпечення виконання обов’язків за кредитними договорами № 107-2004 від 09.08.2004, № 993-05 від 19.04.2005 та № 306-04 від 23.07.2004 Лисенко І.А., за договорами заставодавець, передав стягувачу, за договорами заставодержателю, в заставу належні йому на праві власності прості іменні акції ВАТ „Чернігівський завод радіоприладів” кількістю 216 840 штук, номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн., загальною номінальною вартістю пакету акцій 54 210 грн. При цьому, хоча в договорі № 204-2004 сторони погодили, що вартість пакету акцій становить 2 025 104,80 грн., а в договорі № 2449-05 сторони визначити його вартість в сумі 1 000 000 грн.
Відповідно до ст.ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором; звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 19 Закону України „Про заставу” визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” Обтяжувач має право обрати такий позасудовий способ звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 19.08.2006 у цивільній справі № 22ц-1135/2006 за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) до Лисенка І.А. та Відкритого акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації” про визнання права власності на прості іменні акції позов задоволено, визнано за стягувачем право власності на прості іменні акції, емітентом яких виступає ВАТ „Чернігівський завод радіоприладів”, в кількості 216 840 штук, номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, загальною номінальною вартістю 54 210 грн.
22.08.2006 стягувачу був виданий сертифікат серії А № 9291, що останній є власником іменних акцій, емітованих ВАТ „Чернігівський завод радіоприладів” в кількості 216 840 штук загальною номінальною вартістю 54 210 грн.
Як вбачається з рішень Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2005 у справі № 12/234, від 27.09.2005 у справі № 12/213, від 04.10.2005 у справі № 8/205 загальна сума вимог стягувача до боржника за цими рішеннями станосить 1 069 300,29 грн.
Оскільки вартість пакету акцій в договорі № 2449-05, який був укладений пізніше, була погоджена сторонами в розмірі 1 000 000 грн., то є підстави для твердження, що вимоги стягувача щодо боржника були задоволені в сумі 1 000 000 грн.
Частиною 5 ст. 590 ЦК України встановлено, що якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя; якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.
Частиною 4 ст. 20 Закону України „Про заставу” передбачено, що якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя; якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження відповідне зобов'язання, забезпечене обтяженням, вважається повністю виконаним і обтяжувач не вправі пред'являти боржнику інші вимоги у зв'язку з виконанням цього зобов'язання.
Як вже було встановлено вище, на підставі даної норми ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 06.03.2007 у справах № 12/234, № 12/213 визнано такими, що не підлягає виконанню, накази Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2005 у справі № 12/234 та від 10.10.2005 у справі № 12/213 на загальну суму 655 197,80 грн.
Отже, враховуючи ту обставину, що виконаними набуттям стягувачем права власності на пакет акцій залишилися зобов’язання зі сплати 69 300,29 грн., при цьому зазначена сума підлягає стягненню саме за наказом Господарського суду Чернігівської області від 17.10.2005 у справі № 8/205, підстави для визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню відсутні.
Доводи апеляційної скарги визнаються апеляційним господарським судом не обгрутованими, оскільки заявником невірно тлумачиться норма ч. 4 ст. 29 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, адже повністю виконаними вважається зобов’язання, яке повністю покрите у разі набуття обтяжувачем права власності на предмет, що забезпечує обтяження; суд першої інстанції обґрунтовано, послався на ст. 590 ЦК України та ст. 20 Закону України „Про заставу”, адже саме ці норми регулюють правовідносини, що становлять предмет даного спору.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.04.2007 у справі № 8/205-05 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
2. Справу № 8/205-05 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
23.07.07 (відправлено)