Справа №2 – 1301/2010 року

Р І ШЕ Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12 квітня 2010 року

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючої-судді                 Глинська Д.Б.

при секретарі                 Хроняк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, –

у с т а н о в и в:

17 лютого 2010 року позивачка пред’явила суду позов до відповідача про розірвання шлюбу, який був зареєстрований 09 вересня 2006 року Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 179.

В обгрунтування своїх вимог зазначала про те, що від спільного шлюбу у них є дитина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Подружнє життя з відповідачем не склалося. З травня 2009 року вони, не проживають разом, спільного господарства не ведуть, шлюбних відносин не підтримують. Вважає, що шлюб носить формальний характер та його слід розірвати. В зв’язку з цим вона звернулася до суду.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в поданому до суду позові. Додатково пояснила, що примирення між ними не можливе, та розірвання шлюбу буде повністю відповідати їх інтересам та інтересам їх дитини. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з’явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що стверджується відмітками в журналі вихідної кореспонденції суду. Причин своєї неявки в судове засідання не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, згідно вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України, на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки сторони не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства та подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що мають істотне значення.

Враховуючи матеріальне становище сторін, суд приходить до висновку, що витрати пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАЦСу слід покласти на сторони в рівних частках.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 214, 215, 169, 224 – 226  ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -  

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2, 1982 рн. та ОСОБА_3, 1977 рн., зареєстрований 09 вересня 2006 року Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.

При реєстрації розірвання шлюбу у відділі РАЦСу стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 8 (вісім) грн. 50 коп. державного мита в доход держави.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивачем рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                     Глинська Д.Б.