Справа № 2-52/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 квітня 2010 року    Білогірський  районний суд АР Крим в складі:

головуючого                                  - судді       Борісенко Є.В.,

при секретарі                                  -                Іззетовій Н.Р.

за участю:

представника позивача                 –                ОСОБА_1,

представника відповідача             –                ОСОБА_2,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Білогірськ цивільну  справу  за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми  внаслідок невиконання зобов’язань, третя особа по справі – ОСОБА_5, -

встановив:

позивач звернувся до суду з проханням стягнути з відповідача на його користь  суму грошових коштів 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, отриманих в розрахунок виконання зобов’язань, вказаних в розписці від 16 січня 2008 року.

Свої вимоги мотивує тим, що  16 січня  2008 року  ОСОБА_4 була складена розписка, згідно якої відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень в рахунок виконання покрівельних робіт. Згідно строку, вказаного в розписці, ОСОБА_4 узяв на себе зобов’язання  виконати  покрівельні роботи  до 25 січня 2008 року. Роботи  повинні були  проводитись в боксах НОМЕР_1 Яхт – клубу в м. Ялті. Додатково ОСОБА_4 була  складена  кошторисна  документація на проведення  покрівельних робіт  з вказаного виду, кількості використаних матеріалів і виконаних робіт. Згідно кошторисної документації, ОСОБА_4  отримав грошові кошти, що не входять  в зобов’язальні  відносини згідно розписці, вказаній раніше, але також, що відносяться  до  виконання  покрівельних робіт. Після складання розписки між ним і відповідачем була  досягнута усна угода щодо моменту закінчення і прийняття  виробничих покрівельних робіт. Згідно досягнутої угоди  за наслідками  виконаних робіт відповідач зобов’язався  представити  позивачеві кошторисну документацію і здати  об’єкт  в цілому , в свою чергу, позивач зобов’язався  прийняти об’єкт , зазделегіть перевіривши якість  проведених покрівельних робіт. Після  досягнення угоди  зі всіма  істотними умовами , відповідачем були здійснені деякі дії, що свідчать  про намір  виконати  обумовлене зобов’язання. Так, ОСОБА_4  була придбана деяка частина  будівельних матеріалів, надалі використаних для виконання  частини покрівельних робіт. 01  вересня 2008 року,  позивач надіслав  на адресу відповідача  лист з проханням негайно повернути суму грошових коштів, отриманих рахунків виконання зобов’язань. Для надіслання відповіді, він надав відповідачеві строк для повернення вказаної суми. Проте, їм була отримана  негативна відповідь з боку відповідача, підтверджуюча його однозначну відмову у  повернені  грошових коштів. Таким чином, відповідачем було порушено узяте на себе зобов’язання  по виконанню  покрівельних робіт в боксах НОМЕР_1 Яхт клубу в м. Ялті, що виразилося в невиконанні  його в повному об’ємі в обумовлений сторонами строк.

В судовому  засіданні  представник позивача позов підтримав, суду додатково пояснив, між позивачем та відповідачем існували відносини що до будівельних робіт в боксах НОМЕР_1 Яхт-Клуба в м. Ялта, в результаті яких відповідачем було одержано від позивача 15 000 грн. для виконання покрівельних робіт, але це зобов’язання  по виконанню  покрівельних робіт в боксах НОМЕР_1 Яхт клубу в м. Ялті до встановленого строку не виконане, кошти не повернені, з відповіді відповідача вбачається що він згоден з тим що він отримав від позивача гроші та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача позов не визнав, та пояснив суду, що 16 січня 2008 року відповідач дійсно написав розписку, згідно якої він узяв 15000 ( п'ятнадцять тисяч) гривень на матеріал для виконання покрівельних робіт, роботу зобов’язаний був виконати  до  25.01.2008 року. Їм було повністю виконано зобов’язання, вказане в розписці, а саме, покупка матеріалу для виконання покрівельних робіт та частино виконанні роботи. Крім того, розписку він давав без вказівки даних особи, грошові кошти видавались різними  людьми, яким  були  передані всі товарно-касові документи на матеріали, тих людей він не помніть, спірну суму від Понкрат’ева він не брав та розписку йому не давав, що до боксів НОМЕР_1 то він дійсно працював на цьому об’єкту, але хто саме давав йому кошти він не пам’ятає, оскільки брав кошти на виконання робіт на цьому об’єкті у різних людей.  У зв’язку з чиім просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

За клопотанням представника відповідача, ухвалою Білогірського районного суду АР Крим від 23 грудня 2009 року до участі у справі була залучена ОСОБА_5, яка є учасником (заказник) договору підряду від 09.05.2007 року.

До суду третя особа по справі – ОСОБА_5 не з’явилась, про слухання справи належним чином не повідомлена. Згідно повідомлення з адресно-довідкового сектору ГУ МВС України в АР Крим, відомостей про таку особу немає. Позивач який мав з неї угоду теж не надав будь яких відомостей про її місце знаходження.

З урахуванням думки представників сторін, по справі, суд ухвалив слухати справу у відсутність третій особи по справі, про що сторони по справі не заперечували.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 січня 2008 року за домовленістю між ОСОБА_4 та не встановленої особою було укладено договір зобов’язання, за яким ОСОБА_4 взяв гроші в розмірі 15000 на придбання будівельних матеріалів для виконання покрівельних робіт та зобов’язався виконати роботу до 25 січня 2008 року. Бокс НОМЕР_1 Яхт клуб м. Ялта. (а.с.5)

01 вересня 2008 року на адресу ОСОБА_4 (отримав 05.09.2008 – а.с.11) від позивача був надісланий лист зі змісту якого вбачається що, 16 січня 2008 року була складена розписка, згідно з якої ОСОБА_4 була надана грошова сума в розмірі 15000 грн. та за умовами якого він зобов’язався виконати покрівельні роботи в боксах НОМЕР_1 Яхт-Клуба в м. Ялта, але не виконав обов’язки, у зв’язку з чим позивач просить повернути вказану суму (а.с.10).

Зі змісту відповіді ОСОБА_4 на лист позивача від 01.09.2008 року вбачається, що ОСОБА_4 повідомляє позивача про його не інформативність за цією угодою, що роботи були виконані частково, чеки на придбані товари були передані людям яки надавали гроші, як що потрібно, то вони будуть поновлені та надані як доказ у суді (а.с.12).

09 травня 2007 року між ОСОБА_7 та ЧП «ОСОБА_3» був укладеній договір підряду про будівельні роботи елінгах-боксах НОМЕР_1 по вул. Дражинського в м. Ялта. (а.с.111), що не спростовувалось представником позивача.

Право власності за елінгами-боксами НОМЕР_1 по вул. Дражинського в м. Ялта не зареєстровано (а.с.133,138).

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його  порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України, передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майна або майнового права та інтересу, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової)  шкоди.

Суд керується вимогами ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК  України, відповідно до яких обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, диспозитивності, суд розглядає  цивільні  справи  не  інакше як за заявою осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі  наданих  сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі, доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

 Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. До правовідносин, які виникають з односторонніх правочинів, застосовуються загальні правила про зобов’язання  та договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до п. 3 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Спірний правочин написаній відповідачем на суму в 15 000 гривень, в письмовій формі, що підтверджує договором. (а.с.31)

Таким чином, правочин укладено на суму, яка в двадцять разів перевищує неоподатковуваний мінімум громадян і при його укладені дотримано письмову форму.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач не надав суду доказів про визнання даного правочину недійсним та на момент розгляду справи не звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання правочину недійсним. На час розгляду справи в суді недійсність правочину, укладеного між сторонами у справі прямо не встановлена законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

У даному випадку з позиції позивача спірна сума боргу (за позовом) в розмірі 15 000 грн. у відповідача перед позивачем виникла, з такої іншої підстави – договору зобов'язання виконати певні дії, де позивач отримав суму 15000 грн. та зобов’язався  виконати певні дії, про що сам відповідач частково визнає, крім особи у якої він брав спірну суму.

Суд критично ставиться до позиції позивача про те що, саме він передавав спірну суму відповідачу, оскільки таки ствердження не знаходять свого підтвердження у встановлених судом фактах, а саме: сам позивач у листі від 01.09.2008 року не зазначає, що спірну суму передавав йому він; у відповіді на лист від 01.09.2008 р. відповідач зазначає, що за спірною сумою він надав звіт про виконані роботи перед особами яки надавали йому кошти; у самої розписці не зазначена особа, у якої відповідач взяв спірну суму та судом ця особа не встановлена.

Посилання представника позивача про те, що між позивачем та відповідачем існували будь яки відносини що до будівельних робіт в боксах НОМЕР_1 Яхт-Клуба в м. Ялта, за якими позивач зобов’язався виконати покрівельні роботи, суд не приймає до уваги, оскільки під час судового засіданні не здобуто достатнього для цього доказів, а саме: відповідно до п.2.1 договору підряду від 09 травня 2007 року про будівельні роботи в елінгах-боксах НОМЕР_1 по вул. Дражинського в м. Ялта позивач повинний був здійснити вичерпаній перелік ремонтних робіт, в якому не зазначено ремонт або будування даху; крім того, позивачем не доведено суду та не надано відповідних документів (договорів підряду, довіреності, трудова угода, тощо) про те, що сторони мали будь яки відносини. Інших договорів підряду або додаткових угод суду не надано.

В своїй правової позиції відповідач не згадує, хто саме надав йому спірну суму грошей, посилаючись на багату кількість осіб на об’єкті (боксах НОМЕР_1 Яхт-Клуба в м. Ялта), хоча зазначає в розписці  об’єкт на якому він працював, але позивачем теж не доведено суду, хто є власником будівництва, оскільки згідно повідомлення елінги–бокси  НОМЕР_1 Яхт-Клуба в м. Ялта на праві приватної власності не зареєстровані, та суд не в змозі встановити коло осіб чи інтересі осіб яких стосується цій спір.

Суд не може брати за основу єдиний наданій позивачем доказ, що договір знаходиться у позивача, оскільки сукупність встановлених судом обставин, вказує на протилежне, та ставить під сумніві, що саме позивачу належала спірна сума.

 Тому, суд приходить до висновку, що у позивача не виникло право вимагати виконання певних зобов'язання та стягнення за цими обов’язками грошових компенсацій визначених у розписці від 16 січня 2008 року яка склав відповідач та суду про це право не доведено.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 16, 60, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 202, 208, 204, 526 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позивних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми  внаслідок невиконання зобов’язань, третя особа по справі – ОСОБА_5 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до колегії судів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду АР Крим через Білогірський  районний суд АР Крим.

Суддя: