Справа  № 2-569

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 квітня 2010  року    Корабельний районний суд  м. Миколаєва  у складі:

головуючого  по справі - судді Безпрозванного В.В.,

при секретарі  судового засідання - Кукумань В.С.,

за участі позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

за участі представника відповідача – Павленко І.В.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дельта-лоцман» про поновлення на роботі та стягнути компенсацію за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2009 року позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов’язки ДП «Дельта – лоцман» №421-к від 12.05.2009 р. щодо її звільнення; поновити її на роботі в ДП «Дельта – лоцман» на посаді економіста з фінансової роботи планово – економічного відділу; стягнути з ДП «Дельта – лоцман» на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що з жовтня 2006 року вона працювала на ДП «Дельта – лоцман», 11.06.2008 р. була переведена на посаду економіста з фінансової роботи планово – економічного відділу.

12 травня 2009 року в зв’язку зі змінами в організації виробництва на вищевказаному підприємстві був виданий наказ №421-к, яким з 15 липня 2009 року позивача було переведено до Одеського регіонального управління ДП «Дельта – лоцман» з  робочим місцем у м. Ізмаїлі та виконанням обов’язків по оформленню рахунків, податкових накладних, що не входить в її посадові обов’язки.

На підставі відмови позивача від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці, наказом №691-к від 16.07.2009р. була звільнена з ДП «Дельта-лоцман» за п.6                   ст.36 КЗпП України.   На думку ОСОБА_1, наказ  є неправомірним та порушує її право на працю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали. Посилались на те, що  наказ № 421-к від 12.05.2008 р. є незаконним, оскільки в порушення вимог ст. 32 КЗпП України в ньому відсутнє посилання на норми законодавства, які б дозволяли перевести позивача до іншого підрозділу, розташованого в іншій місцевості без її згоди, свою згоду на переведення позивач не давала, була ознайомлена з вищевказаним наказом тільки після його видання, просили визнати вищевказаний наказ незаконним та його скасувати. Крім того, вказуючи на те, що її звільнення за п.6 ст.36 КЗпП України є незаконним, оскільки будь - яких змін в організації виробництва і праці на підприємстві не відбулося, просила поновити її на роботі та просила стягнути з ДП «Дельта-лоцман» на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 38 010 грн.

Представник відповідача Павленко І.В. в судовому засіданні позов не визнала, просила у задоволенні позову відмовити. Вказувала на те, що в Одеському регіональному управлінні м. Ізмаїл був потрібен економіст з фінансової роботи, для виконання функцій, що відповідають посаді, спеціальності та кваліфікації ОСОБА_1 За результатами вивчення наявного кадрового економічного персоналу, з метою покращення виробничого процесу, адміністрацією підприємства було прийнято рішення про переведення позивача до вищевказаного підрозділу, без зміни найменування посади, розміру заробітної плати, та в межах спеціальності та кваліфікації  працівника. У встановлений законом двомісячний строк ОСОБА_4 була попереджена про зміну в організації виробництва і праці. 12.05.2009 року на ДП «Дельта-лоцман» був виданий наказ №421-к про переведення ОСОБА_4 до Одеського регіонального управління з визначенням робочого місця за в м. Ізмаїлі по вул. Краснофлотська, 28, з яким позивач була ознайомлена 13.05.2009р. В зв’язку з тим, що позивач в письмовій формі висловила своє небажання продовжувати роботу в нових умовах, тому 16.07.2009р. на ДП «Дельта-лоцман» на підставі п.6 ст.36 КЗпП України був виданий наказ про звільнення ОСОБА_4 із займаної посади.

           Вислухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали  по справі, суд знаходить позов  не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з таких  підстав.    

Судом встановлено, що наказом № 251-к від 30.03.2007 року позивач була прийнята на роботу з 02.04.2007 року до ДП «Дельта-лоцман» на посаду економіста з фінансової роботи сектору економічного аналізу та планування фінансово-економічного управління з окладом згідно штатного розпису – 1200 грн. на місяць (а.с. 27).

Наказом № 992-к від 01.10.2007 року позивач була переведена на посаду економіста з фінансової роботи управління розвитку і бюджетування без зміни посадового окладу із збереженням існуючих надбавок і доплат (а.с. 28).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 32 КЗпП України, допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за нею ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється її пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Наказом виконуючого обов’язки Державного підприємства «Дельта-лоцман» № 397-к від 06 травня 2009 року позивач була переведена з 08 липня 2009 року до Азово-Кримського регіонального управління м. Феодосія, з визначенням робочого місця за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Айвазовського, 9 без зміни найменування посади, у межах спеціальності та кваліфікації, обумовленої трудовим договором, із збереженням розміру встановленої заробітної плати (а.с. 29). Цей наказ був обумовлений необхідністю виконання у Дунайському регіоні роботи з своєчасного та правильного оформлення рахунків, податкових накладних тощо за надані підприємством послуги, що об’єктивно підтверджується відповідним рапортом (а.с. 31) та наказом № 432-з від 08 липня 2009 року, яким були затверджені зміни до штатного розпису ДП «Дельта-лоцман», зокрема, щодо скорочення посади позивача в м. Миколаєві та внесення додаткової посади до Азово-Кримського регіонального управління (а.с. 28). Таким чином вбачається помилковим посилання позивача та її представника на відсутність обставин, що зумовили будь-які зміни в організації праці.

Таким чином вбачається, що обов'язок попередження працівника відповідачем виконано, оскільки ОСОБА_1 за два місяці була попереджена про зміну істотних умов праці та перед звільненням позивач надала письмову заяву, в якій не згодилась на зміну істотних умов праці (а.с. 82).

Враховуючи наявність такої відмови, суд вважає, що відповідачем правомірно припинений трудовий договір в порядку п. 6 ст. 36 КЗпП України.

До того ж, судом враховано, що обов’язки за посадою, які повинна була виконувати позивач у м. Ізмаїл, відповідають обов’язкам, встановленим Довідником кваліфікаційних професій працівників для економіста з фінансової роботи та колективним договором (а.с. 34-48, 90-91).  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 10-11; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд    

ВИРІШИВ:

          У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дельта – Лоцман» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

                           Суддя                                                                         В.В.Безпрозванний