Справа  № 2-1353/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 квітня 2010  року    Корабельний районний суд  м. Миколаєва  у складі:

головуючого  по справі судді -               Безпрозванного В.В.,

при секретарі  судового засідання -       Кукумань В.С.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

15 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до  ОСОБА_2, в якій просила суд розірвати шлюб зареєстрований 22 липня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області за №221. В обґрунтування позову позивач вказувала, що шлюбні відносини із відповідачем припинені, в зв’язку з тим, що подружжя має різні погляди на життя, тому відновлення подружніх відносин, збереження сім’ї неможливо у зв’язку із втратою почуття кохання та взаєморозуміння один до одного. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачем по справі.

Позивач стверджує, що спору щодо утримання, місця проживання та виховання дитини не має, спір щодо спільно нажитого майна відсутній.

В судове засідання позивач не з’явилась, надала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила суд його задовольнити, просила слухати справу у її відсутність.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, в якій позов визнав, не заперечував проти задоволення позову, просив слухати справу у його відсутність.

           Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.                                                                                            

           Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку ст. 174 ЦПК України.  Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          Суд враховує, що шлюбні відносини між позивачем та відповідачем по справі  припинені, спільне господарство не ведуть; відновлення подружніх відносин, збереження сім’ї неможливо у зв’язку із втратою почуття кохання та взаєморозуміння один до одного.

           У відповідності до ст. 110-112,114 СК України суд, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя  і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

            Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

            Суд вважає необхідним покласти витрати по сплаті державного мита при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС на відповідача.

           Керуючись ст.ст. 130,174   ЦПК України   суд,  

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 липня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області за №221 -   розірвати.

При розірванні шлюбу, який здійснюється за рішенням суду в державному органі реєстрації актів цивільного стану стягнути з ОСОБА_2 17 грн. державного мита на користь держави, а ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний  суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі до суду  протягом 10 днів з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і після цього протягом   20 днів апеляційної скарги .

      СУДДЯ                                                                            В.В.Безпрозванний