У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Матківського Р.Й., Шишка А.І.
секретаря Сідорука А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м.Коломиї на постанову Коломийського міськрайонного суду від 26 лютого 2010 року з участю представника апелянта – Ковріжних В.В.,
в с т а н о в и л а:
Постановою Коломийського міськрайонного суду від 26 лютого 2010 року поновлено строк звернення до суду та частково задоволено позов ОСОБА_2. Управління Пенсійного Фонду України в м. Коломия зобов’язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% місячної пенсії за віком, визначеної ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня по 31 грудня 2008 року В решті позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачка має право на здійснення перерахунку та виплату щомісячної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з часу ухвалення рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року про визнання неконституційними окремих положень Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виплати надбавок до пенсії дітям війни.
В апеляційній скарзі начальник Управління Пенсійного Фонду України в м. Коломия посилається на те, що суд першої інстанції не врахував важливі обставини по даній справі та виніс постанову з порушенням норм матеріального і процесуального права. На думку
_____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-745/2010р. Головуючий у 1 інстанції - М.Ф.Кавацюк
Категорія 57 Доповідач - В.А. Девляшевський
апелянта, суд безпідставно поновив ОСОБА_2 строк звернення до суду. Апелянт вважає, що пенсія позивачу призначена та перерахована правильно, з дотриманням норм чинного законодавства, зокрема, з 22.05.2008 року ОСОБА_2 нараховувалась пенсія із підвищенням в розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року. Крім того, скаржник вважає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом, а не для визначення надбавок для виплати громадянам, які мають правовий статус дітей війни.
Вважаючи у зв’язку із наведеним оскаржену постанову незаконною та необгрунтованою, начальник Управління Пенсійного Фонду України в м.Коломия просить її скасувати, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
В засідання Апеляційного суду позивачка не з’явилась з невідомих причин, хоч судове повідомлення їй вручено завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у її відсутності.
В засіданні Апеляційного суду представник Управління Пенсійного Фонду України в м. Коломиї апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, отримує пенсію по віку. Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має правовий статус дитини війни. Крім того, згідно із ст.6 цього Закону, ОСОБА_2 має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Обмеження виплат, передбачених названим законом, зазначені в Законах України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними. Тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для задоволення вимог апелянта.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” про застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абзацем першим частини першої згаданої статті, виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом. Адже, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Твердження апелянта про відсутність у ОСОБА_2 поважних причин пропуску строку звернення до суду є безпідставним, оскільки позивачка є особою похилого віку, і у зв’язку із цим їй було утруднено здійснення захисту порушених прав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна ж скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення рішення про відмову в позові.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржена постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта не спростовують висновків суду. Тому підстав для скасування оскарженої постанови немає.
Керуючись ст. ст.209 ;307;308 ;313; 314;319;324;325 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Коломиї відхилити, а постанову Коломийського міськрайонного суду від 26 лютого 2010 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців після дня його проголошення.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: Р.Й.Матківського
А.І.Шишка
Згідно з оригіналом
Суддя В.А. Девляшевський