Судове рішення #9163813

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      18 березня 2010 року                         м. Івано-Франківськ

    Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду                Івано-Франківської області в складі:

    головуючого       Девляшевського В.А.,

    суддів:         Павлишиної А.Т., Ясеновенко Л.В.

    секретаря               Возняк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Снятинського районного суду від 22 січня 2010 року з участю відповідача  – ОСОБА_2, яка також є представником іншого відповідача – ОСОБА_3,                          

в с т а н о в и л а:

В липні  2009 року ОСОБА_1 пред’явив до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 позов про визнання незаконним рішення загальних зборів учасників договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, яке знаходиться у спільній частковій власності.

          Ухвалою судді Снятинського районного суду від 15 липня 2009 року відкрито провадження у справі за названим позовом ОСОБА_1    

           Ухвалою Снятинського районного суду від 22 січня 2010 року згадану позовну  позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв’язку із невиконанням ухвали судді від 23.12.2009 року щодо усунення недоліків заяви.

           В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що ухвала про залишення позовної заяви без розгляду постановлена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вказує на те, що постановляючи ухвалу про залишення його заяви без розгляду, суд першої інстанції залишив поза увагою його клопотання про заміну відповідачів у зв’язку із допущеною помилкою у прізвищах трьох осіб. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що в якості

_____________________________________________________________________________

Справа № 22-ц-534/2010р.                        Головуючий у 1 інстанції -  М.М.Калиновський

Категорія     5                                     Доповідач - В.А. Девляшевський

відповідачів він вказав тих осіб ,які не вправі були приймати рішення стосовно правового режиму майна, оскільки вони не являлись учасниками договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном. У зв’язку із наведеним  вважає, що оскаржена ухвала по даній справі судом постановлена без належних правових підстав. Тому просить її скасувати, а справу направити в той же суд для розгляду по суті.

          В засідання Апеляційного суду  позивач та його представник, відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інші не з’явились з невідомих причин, хоч судові повідомлення їм вручені завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у їх відсутності.

           ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги заперечила, вважаючи, що суд першої інстанції постановив законну і обґрунтовану ухвалу. Зазначила, що вона отримала копію позовної заяви ОСОБА_1 та ознайомилась з усіма матеріалами даної справи.

            Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

             З матеріалів справи вбачається, що провадження по даній справі відкрито суддею 15 липня 2009 року. Справа у провадженні суду перебувала 5,5 місяці, неодноразово призначались судові засідання. Відповідачам вручено копію позовної заяви, і вони мали можливість ознайомитись з усіма матеріалами справи. Про це Апеляційному суду ствердила ОСОБА_2

              Отже, провадження в даній справі могло продовжуватись. Що ж стосується тих незначних недоліків, які були зазначені в ухвалі судді від 23 грудня 2009 року, а також тих , які вказані в клопотанні ОСОБА_1 від 11.09.2009 року(а.с.50) , то вони могли бути усунуті в ході судового розгляду. Це б відповідало роз’ясненню, викладеному у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року  "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції".

                Вимога ж судді про необхідність зазначення позивачем в якості відповідачів всіх учасників зборів не ґрунтується на нормах чинного процесуального законодавства.

              Якими мають бути дії суду у випадку, коли позов пред’явлений тільки до частини відповідачів, роз’яснено у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду". Суд, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, зазначених  вимог закону не врахував.

                    У зв’язку із наведеним, оскаржена ухвала не може бути залишена в силі, оскільки не являється законною і обґрунтованою.

      Керуючись ст.ст.209;307;312;313;314;319;324  ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Снятинського районного суду від 22 січня 2010 року по даній справі скасувати, а справу направити в той же суд для розгляду по суті.

            Ухвала набирає законної сили негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:                                 В.А. Девляшевський

Судді                                         А.Т.Павлишина

Л.В.Ясеновенко

Згідно з оригіналом

Суддя                                     В.А. Девляшевський

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація