Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22-1227 - 2010 р.                                                 Головуючий у 1-й інстанції –Брегей Р.І.  

Категорія –57                                                                                       Доповідач – Потапенко В.І.

            У Х В А Л А

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05  травня 2010 року                                         Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді –  Черненко В.В.

Суддів – Потапенка В.І., Кодрула М.А.

 при секретарі – Липі А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області  на постанову Компаніївського районного суду  Кіровоградської області від 15 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -                                                  

   В С Т А Н О В И Л А :

 У грудні 2009 року ОСОБА_1  звернулася у суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області та просила визнати неправомірними дії щодо відмови у нарахуванні виплат відповідно до положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та зобов’язати суб’єкта владних повноважень  вчинити цю дію.

Постановою Компаніївського районного суду  Кіровоградської області від 15 січня 2010 року  позов задоволено частково.                                    

Судом визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі  Кіровоградської області  щодо не нарахування ОСОБА_1 коштів, виплата яких передбачена ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у період з 09 липня по 31 грудня 2007 року. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 кошти, виплата яких передбачена ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.                          

У апеляційній скарзі  управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області просить скасувати постанову Компаніївського районного суду  Кіровоградської області, посилаючись на порушення судом  норм матеріального права.         Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає  задоволенню з таких підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення  суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст.308 ЦПК України.     Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.                       Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія   абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року та має статус «Дитини війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.     Згідно ст. 6 Закону України № 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком.                                             З врахуванням встановлених обставин справи та з посиланням на статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення  позовних вимог.                

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову, а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного.                                                 Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.                                     Доводи апеляційної скарги стосовно того, що кошти Пенсійного фонду не може бути використано на виплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не спростовують висновку суду першої інстанції щодо порушення прав позивача, як дитини війни. Право на отримання державної соціальної допомоги позивач має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.

Законодавче не визначення мінімального розміру пенсії також не може бути підставою для відмови позивачу у захисті його прав, гарантованих Законом № 2195-ІУ.            

Інші доводи апеляційної скарги - щодо відсутності програмного забезпечення, відсутності у постанові Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду», Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, не стосується суті спору і вирішення цих питань не входить у компетенцію суду.            

Крім цього, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом.         Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні.                 Керуючись  ст. 303,  п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308,  ст.ст. 313-315,  319 ЦПК України, колегія суддів ,-                      

  У Х В А Л И Л А  :

 Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області –  відхилити.                                     Постанову Компаніївського районного суду  Кіровоградської області від 15 січня 2010  року – залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя :

Судді  :