Справа №22-235\09 Головуючий у 1 інстанції Богуславська І. А

Категорія 34 Доповідач Кучерява В. Ф.

Ухвала

Іменем України

19 березня 2009 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого Баркової Л. Л.

Суддів Кучерявої В.Ф., Трушкова М. М.

При секретарі Грішко С.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18 листопада 2008 року

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18.11.2008 року позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 19285 грн39 коп, у відшкодування судових витрат 852 грн. 60 коп, а всього 20137 грн.99 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн, на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1500 грн, судовий збір 8,5 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Донецькій області вартість автотехнічної експертизи у розмірі 592,82 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

З рішенням суду не згодний ОСОБА_5, який просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права

ОСОБА_4 рішення суду не оскаржує, тому справа розглядається у межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення апелянта та його представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, заперечення позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода , завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.07.2006 року о 12-00 годин ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ - 21011, рухаючись по пр. Леніна в м. Маріуполі, порушив п. 13.1. 12.1, 12.3 ПДР України, не вибрав безпечну дистанцію та швидкість і скоїв зіткнення з автомобілем „ЗАЗ ДЕУ" , яким керував ОСОБА_1, син власника ОСОБА_1, внаслідок чого ОСОБА_2, яка знаходилась в автомобілі була травмована, а автомобіль отримав технічні пошкодження.

Дані обставини підтверджені матеріалами ДАЇ , постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19.09.2006 року, висновком автотехнічної експертизи та сторонами не оспорюються.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року із змінами, внесеними постановами від 8 липня 1994 року № 7, від 30 вересня 1994 року № 11, від 25 травня 1998 року № 15 та від 24 жовтня 2003 року № 9 під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( договору оренди, довіреності тощо).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_5 управляти ( керувати) належним їй автомобілем 20 жовтня 2004 року, про що видала йому довіреність строком на три роки. ( а.с. 87)

ОСОБА_5. вважає, що він не повинен відшкодовувати шкоду потерпілому, оскільки автомобілем під час ДТП керував не він, а ОСОБА_4, якому він продав автомобіль без оформлення документів.

Якщо управління небезпечним об'єктом передається третій особі без якогось юридичного оформлення ( наприклад , передається управління транспортним засобом без оформлення довіреності) вважається, що об'єкт не виходить із володіння його безпосереднього володільця, і саме він буде нести відповідальність за завдану шкоду.

Оскільки на час ДТП ОСОБА_5 був володільцем транспортного засобу відповідно до довіреності на управління автомобілем і без якогось юридичного оформлення передав автомобіль ОСОБА_4, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що саме він повинен відшкодовувати матеріальну шкоду потерпілому.

З ОСОБА_5 на користь позивача стягнуто повністю причинена матеріальна шкода, тому у відповідності із ст. 88 ЦПК України суд обгрунтованно стягнув з нього вартість проведення авто технічної експертизи.

Посилання на те, що суд повинен притягнути до участі у справі водія ОСОБА_6, оскільки після удару автомобіля під керуванням водія ОСОБА_4 в автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1, останній автомобіль винесло на зустрічну смугу руху і він зіткнувся з автомобілем під керуванням водія ОСОБА_6- безпідставні, скільки дії ОСОБА_6 не знаходяться у причинному зв'язку із діями інших водіїв і вирішення цієї справи не впливає на права та обов'язки останнього.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до участі у справі в якості третьої особи, допитувався судом, на а.с. 208 є його заява, в якій він просить розглянути справу без його участі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду щодо відшкодування матеріальної шкоди і підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18 листопада 2008 року залишити без Зхміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.