Справа № 22ц-1314 Головуючий у 1 інстанції Божко В.П.
Категорія 24 Доповідач Біляєва О.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Осипчук О.В.,
суддів Біляєвої О.М., Маширо О.П.,
при секретарі Суліма Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги за апеляційною скаргою відповідача на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 листопада 2009 року,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2009 року відкрите акціонерне товариство (далі – ВАТ) «Укртелеком» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 188 гр. 47 коп., посилаючись на те, що між сторонами 20 лютого 2001 року укладено договір про надання послуг електрозв’язку. Вказаним договором передбачено обов’язок абонента своєчасно вносити абонентну плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови та інше; проводити остаточний розрахунок до 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду.
Проте на порушення зобов’язань за договором відповідач не сплатила абонентну плату з листопада 2006 року по квітень 2007 року, яка станом на 01.02.2009 року складає 124 гр. 22 коп.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість 124 гр. 22 коп., а також, згідно зі статтею 625 ЦК України, 3% річних у розмірі 7 гр. 14 коп., з урахуванням індексу інфляції 57 гр. 11 коп.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 листопада 2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням, відповідач звернулася до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування скарги апелянт зазначила, що суд при ухваленні рішення не врахував, що у спірний період вона не мала можливості користуватися послугами позивача, оскільки під час пожежі було знищено телефонний апарат та кабель, ці обставини підтвердили свідки. Крім того, про зміну номеру вона дізналася лише 18.01.2007 року, коли звернулася до позивача із заявою про відмову від послуг електрозв’язку.
В судове засідання ОСОБА_1 не з’явилася, направила клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник ВАТ «Укртелеком» Осипов А.О. просив відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з п. 4 ч. 1 статті 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в ході розгляду справи встановлено факт отримання відповідачем послуг від ВАТ «Укртелеком» в період з 02 жовтня 2006 року по 28 квітня 2007 року, в зв’язку з цим виникла заборгованість з оплати з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в загальній сум 188 гр. 47 коп.
Однак повністю з таким висновком суду погодитись не можна.
В силу закону договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
У відповідності з вимогами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послуг, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 20 лютого 2001 року між ВАТ «Укртелеком» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг електрозв’язку (далі – Договір). Договір підписаний сторонами (ас. 18-20) та в установленому законом порядку не визнаний недійсним.
Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК).
Пунктом 3.2.8 Договору передбачено обов’язок споживача своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Як видно з картки абонента та розрахунку ( ас. 7-8), позивачем в період з листопада 2006 року по квітень 2007 року надавалися відповідні послуги, зокрема, міжміські розмови. Проте відповідачем на порушення п. 3.2.8 Договору не в повному розмірі вносилась абонентна плата за користування телефоном, міжміські розмови. Загальний розмір заборгованості складає 124 гр. 22 коп.
Письмовим Договором між сторонами передбачено, що споживач не має права самовільно передавати телефон в оренду підприємствам, установам, організаціям та громадянам. У разі здавання телефонізованих приміщень, квартир в оренду або найм Споживач повинен протягом місяця повідомити про це підприємство зв’язку (п. 3.2.7).
У разі відсутності потреби в послугах електрозв’язку споживач вправі відмовитись від їх надання, звернувшись до підприємства із відповідною письмовою заявою (п. 3.1.2 Договору).
Судом встановлено і це визнається сторонами, що ОСОБА_1 з відповідними заявами до позивача не зверталася, не повідомляла його про здавання телефонізованої квартири в оренду.
Таким чином, відповідач не виконала умови договору, укладеного між сторонами, чим порушила права ВАТ «Укртелеком», який надав відповідні послуги.
Доводи скарги про те, що довідкова інформація про вихідні та вхідні міжміські дзвінки у листопаді та грудні 2006 року є сфальсифікованою, а підпис у квитанції вчинений іншою особою, а не відповідачем, не заслуговують на увагу. Апелянтом на порушення ст. 60 ЦПК України не надано доказів на підтвердження своїх заперечень.
Також суд не погоджується із доводами скарги про неможливість користування телефоном, оскільки апарат та телефонний кабель були знищені внаслідок пожежі.
Ці доводи спростовуються технічним дослідженням про причину пожежі, в якому перелічено пошкоджене та знищене майно. В даному переліку телефонний апарат та телефонний кабель відсутні (ас. 39).
Апеляційний суд також не погоджується із доводами скарги про необізнаність стосовно заміни номеру, оскільки вони спростовуються письмовими доказами про попередження споживача про заміну номеру (ас. 100).
За таких підстав суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вимоги про наявність заборгованості за надані послуги в сумі 124 гр. 22 коп. доведені позивачем і сума підлягає стягненню з ОСОБА_1
Між тим стягуючи з відповідача 3% річних з простроченої суми – 7 гр. 14 коп. та суму з урахуванням індексу інфляції – 57 гр. 11 коп. на підставі ст. 625 ЦК України, суд не зважив на те, що дія даної норми закону на спірні правовідносини не розповсюджується.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність позову в частині стягнення 7 гр. 14 коп. та 57 гр. 11 коп.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, апеляційний суд на підставі ст.309 ч.1 п.4 ЦПК України скасовує рішення в частині стягнення 3% річних та суми з урахуванням індексу інфляції та ухвалює нове рішення про відмову в цій частині позову. В частині стягнення заборгованості за надані послуги рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального закону, тому апеляційний суд залишає в цій частині рішення без змін.
Керуючись ст. 307 ч.1 п.2, ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області суду від 11 листопада 2009 року в частині стягнення суми з урахуванням індексу інфляції та 3% річних скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові ВАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 про стягнення суми з урахуванням індексу інфляції 57 гр. 11 коп. та 3% річних 7 гр. 14 коп. відмовити.
Рішення в частині стягнення заборгованості 124 гр. 22 коп. залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Головуючий
Судді