Справа № 369/1029/21

                                                        Провадження №2-з/369/9/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2021                                                                 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Вець О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Григор`євої Катерини Євгенівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі №369/1029/21 до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2021 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява адвоката Григор`євої К.Є., яка представляє інтереси ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Іщук Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за №1448, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за кадастровим номером 3222480600:03:004:0018 площею 0,2500 га, що розташована у селі Бобриця Києво-Святошинського району Київської області, зазначене майно нікому не відчужував.

Проте із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки: 241254019, дата, час формування: 21 січня 2021 року 11:56:31, вбачається, що вище зазначена земельна ділянка з 12 червня 2020 року належить ОСОБА_2 .

Із зазначеного вбачається, що 12 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм Павловичем посвідчено договір купівлі-продажу серії та номер 432 на користь ОСОБА_2 та внесено відповідний запис про реєстрацію права власності до Реєстру.

З огляду на те, що із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна неможливо отримати інформацію про ідентифікаційні дані актуального власника, які необхідні для формування та подання позовної заяви, а саме: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти - відомості, які зазначає Позивач відповідно до положень ч.3 ст. 175 ЦПК України, представник Заявника - адвокат Григор`єва К.Є. звернулася із запитом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. про надання відповідної інформації.

Однак, листом із трекномером 0103275838083, вих. № 517/01-16 від 17 листопада 2020 року нотаріус відмовив у наданні запитуваної інформації посилаючись на положення ст. 8 Закону України «Про нотаріат» - нотаріальна таємниця.

На підставі вище наведеного та з метою з`ясування ідентифікаційних даних особи-актуального власника, особи-продавця за договором купівлі продажу №432 від 12 червня 2020 року, а також підстав відчуження та правоустановчих документів, якими керувався нотаріус під час посвідчення правочину щодо земельної ділянки ОСОБА_1 , адвокат Григор`єва К.Є. просила суд забезпечити докази до подання позовної заяви шляхом витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича належним чином виготовлені та засвідчені копії:

договору купівлі-продажу серії та номер 432 від 12 червня 2020 року земельної ділянки з кадастровим номером 3222480600:03:004:0018, адреса місця знаходження: Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Бобриця;

правоустановчі документи (договори, свідоцтва, інші), які для посвідчення угоди надала сторона продавця за договором купівлі-продажу серії та номер 432 від 12.06.2020 року земельної ділянки з кадастровим номером 3222480600:03:004:0018, адреса місця знаходження: Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Бобриця.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення доказів та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом частин третьої, четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 13 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як визначено у ч.ч. 1-3 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 118 ЦПК України, суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи, у невідкладних випадках; якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами; у разі, якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на захист жодним чином не допускає обмеження держави у виборі правових засобів і їх реалізації в ході розгляду його справи, оскільки у своїх доводах Суд виходить з теорії «рівності зброї», тобто зрівнювання сторін не за кількісними ознаками наданих повноважень, а за процесуальним статусом в ході усього процесу, в тому числі і в суді (постанова у справі «Рожков проти РФ» від 31 жовтня 2013 року). Сам принцип «рівності зброї» передбачає, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.

У рішеннях у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 року та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 року визначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо.

З матеріалів заяви вбачається, що представником заявника були вчинені дії для отримання необхідної інформації, однак нотаріус відмовив у наданні запитуваної інформації посилаючись на положення ст. 8 Закону України «Про нотаріат» - нотаріальна таємниця.

До заяви про забезпечення доказів додано квитанцію про оплату судового збору у порядку та розмірі встановленому Законом.

В даному випадку, суд вважає, що, звертаючись до суду із заявою про забезпечення вказаних доказів до подання позовної заяви, представник заявника обґрунтовує належним чином необхідність вжиття судом обраного ним способу забезпечення доказів, враховуючи предмет та підстави позову, з яким ОСОБА_1 має намір звернутися до суду.

Крім того, наведені обставини підтверджують неможливість отримання доказів заявником самостійно, а вказана інформація, яка перебуває у володінні Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П., належить до інформації з обмеженим доступом та є необхідною для заявника, оскільки він має намір звернутись до суду з позовом про захист права власності і самостійно отримати інформацію не має можливості, а тому наявні правові підстави для задоволення вказаної заяви.

Керуючись ст.ст. 5,13,43,49,76, 81,83,84,95,116,118,260,261,353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення доказів – задовольнити.

Витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича належним чином засвідчені копії:

договору купівлі-продажу серії та номер 432 від 12 червня 2020 року земельної ділянки з кадастровим номером 3222480600:03:004:0018, адреса місця знаходження: Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Бобриця;

правоустановчі документи (договори, свідоцтва, інші), які для посвідчення угоди надала сторона продавця за договором купівлі-продажу серії та номер 432 від 12.06.2020 року земельної ділянки з кадастровим номером 3222480600:03:004:0018, адреса місця знаходження: Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Бобриця.

Витребуванні докази направити на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області (м. Київ, вул. Мельниченка, 1), протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Роз`яснити, що відповідно до п. 5 ст. 116 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І.О. Фінагеєва