У Х В А Л А
іменем України
20 травня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді: Хилевича С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Шеремет А.М.,
при секретарі судового засідання Приходько Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» на ухвалу Рівненського міського суду від 19 березня 2010 року про залишення без розгляду позовної заяви Комерційного банку «Західінкомбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Г-Б», Приватної агропромислової фірми «Брошукова», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Г-Б» до Комерційного банку «Західінкомбанк», Приватної агропромислової фірми «Брошукова» про визнання недійсним договору поруки №2401-3 від 24.01.2008 року,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Рівненського міського суду від 19 березня 2010 року залишено без розгляду позовну заяву Комерційного банку «Західінкомбанк» (далі – КБ «Західінкомбанк») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Г-Б» (далі – ТОВ «Г-Б»), Приватної агропромислової фірми «Брошукова» (далі - ПАФ «Брошукова»), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і зустрічний позов ТОВ «Г-Б» до КБ «Західінкомбанк», ПАФ «Брошукова» про визнання недійсним договору поруки №2401-3 від 24.01.2008 року
Не погодившись із законністю судового рішення, ПАТ «Західінкомбанк», який є правонаступником КБ «Західінкомбанк», подав апеляційну скаргу, де посилався на неправильність застосування судом норм матеріального права.
На її обґрунтування зазначалось, що рішенням Конституційного Суду України від 25.12.1997 року (у справі №9-зп за конституційним зверненням ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України) роз’яснено гарантування кожному захисту його прав і свобод у судовому порядку. Аналогічні положення вказані і в постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».
Вважаючи, що місцевим судом порушено право позивача захистити свої порушені права в судовому порядку, просив скасувати оскаржувану ухвалу суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ОСОБА_1 та представники КБ «Західінкомбанк», ТОВ «Г-Б», ПАФ «Брошукова», бувши повідомленими належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явились; про поважність причин відсутності не повідомили.
Справа №22-725-10 Головуючий у суді 1 інстанції: Рогозін С.В.
Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Задовольняючи повністю клопотання ПАФ «Брошукова» і залишаючи первісну і зустрічну позовні заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що кредитним договором №2401-2 від 24.01.2008 року і договорами поруки №№2401-2 та 2401-3 від 24.01.2008 року передбачено порядок вирішення спорів Постійно діючим третейським судом при Волинській міжрегіональній біржі. Наведені умови договорів не скасовані і є чинними, а тому з урахуванням заперечень відповідача проти вирішення спору в загальному суді міський суд зробив висновок про те, що позовні заяви не підлягають судовому розглядові.
Погоджуючись із зазначеними висновками місцевого суду і знаходячи їх досягнутими з додержанням вимог закону, колегія суддів апеляційного суду виходила з такого.
З матеріалів справи безспірно вбачається, що 24 січня 2008 року між КБ «Західінкомбанк» та ПАФ «Брошукова» укладено кредитний договір №2401-2, в п. 6.6 якого зазначено про вирішення спорів, розбіжностей та вимог, які виникають при виконанні договору чи у зв’язку з ним або випливають з нього, виключно в Постійно діючому третейському суді при Волинській міжрегіональній біржі (а.с. 6). Ця умова договору передбачена і додатковим договором від 30 грудня 2008 року (а.с. 7) та п. 4.1 договору поруки №2401-2 і п. 4.1 договору поруки №2401-3 від 24 січня 2008 року (а.с. 9, 10).
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди» - до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин. Частина 2 ст. 12 цього Закону України вказує про укладення такої угоди у вигляді третейського застереження в договорі.
Положення наведеного закону узгоджуються із нормами цивільного процесуального законодавства.
Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України – якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Тому за таких обставин, правильно врахувавши наявність застереження у кредитному договорі і договорах поруки про вирішення спорів щодо цих договорів у третейському суді та взявши до уваги заперечення ПАФ «Брошукова» проти розгляду справи у міському суді, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовні заяви без розгляду.
Висновки місцевого суду колегія суддів знаходить правильними і такими, що повністю відповідають роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, даних у абзаці п’ятому п. 2 своєї постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», де вказано, що договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. Разом з тим пред’явлення позову до суду за наявності такого договору не дає підстав для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі (статті 121, 122 ЦПК), за винятком передбаченого пунктом 6 частини першої статті 207 ЦПК обов’язку суду залишити заяву без розгляду, якщо від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі заперечення проти вирішення спору в суді .
Враховуючи те, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог закону, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» відхилити.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: