Справа №22ц-4415/2008 Головуючий у 1 інстанції Коваленко В.В.,

Категорія -25 Доповідач Ігнатова Л.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Краснощокової Н.С.,

суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П.,

при секретарі Джевазі-Третяковій С.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 26 березня 2008 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства „Кремінь" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті ДТП в порядку регресу, -

установив:

У грудні 2006 року закрите акціонерне товариство „Кремінь" звернулось до відповідача з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 17.02.2006 року з вини відповідача, який керував автомобілем „Хонда" сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль „Рено", яким керував водій ОСОБА_2 Власником пошкодженого автомобіля є ОСОБА_3

21.12.2005 року між позивачем та власником автомобіля „Рено" -ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту.

Відповідно до цього договору позивач зобов'язався здійснити виплату страхового відшкодування. Підставою для виплати страхового відшкодування є настання страхового випадку, яким є факти збитків, а саме пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок ДТП, визначеної у відповідності з Правилами дорожнього руху, (п., п.7.4.4; 2.3.1.1)

Страхове відшкодування виплачується Страхувальнику в межах страхової суми, яка складає за договором страхування 80934 грн.

Подія була визнана позивачем як страхова на підставі заяви страхувальника ОСОБА_3 на виплату страхового відшкодування, у відповідності до страхового акту від 20.06.2006 року.

Розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля „Рено" був визначений на підставі рахунків ремонтних організацій і склав 9948 грн. за вирахуванням франшизи, яка складає 404,67 грн. тобто 0,5% від страхової суми.

Сума яка була сплачена ОСОБА_3 21.06.2006 року, складає 9543,33 грн.

Також були понесені витрати на отримання довідки ДАІ, які складають 34,05 грн. ЗАТ СК „Кремінь" вважає, що на підставі ст. 993 ЦК України до них, як до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник Калашник отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач ОСОБА_1

Тому позивач у відповідності до вимог діючого законодавства просить стягнути з відповідача на їх користь зазначені суми.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 26.03.2008 року позовні вимоги ЗАТ Страхової компанії „Кремінь" задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача в порядку регресу, суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 9543,33 грн., вартість довідки ДАІ у розмірі 34,05 грн., сплачений судовий збір у сумі 95,77 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки судом неповно з"ясовані обставини, що мають значення для справи. Вважає, що внаслідок ДТП, яка сталася з його вини, автомобіль „Рено" отримав незначні механічні пошкодження, тому шкода спричинена його володільцю не могла складати суму біля 10 000 грн. Вважає, що суд не прийняв заходів для всебічного, повного з"ясування обставин справи, не притягнув до участі в справі у якості третіх осіб власника автомобіля „Рено" ОСОБА_3 та водія цього автомобіля ОСОБА_2

Також суд повинен був встановити які механічні пошкодження отримав автомобіль „Рено" під час ДТП, яка сталася 17.02.2006 року та встановити чому не була проведена товарознавча експертиза відносно зазначеного автомобіля для встановлення вартості ремонтно-поновлювальних робіт та суми шкоди спричиненої власнику.

Вважає, що суд повинен був встановити, коли був прозведений ремонт автомобіля „Рено", чи була проведена заміна пошкоджених деталей і куди вони подівалися, якщо була їх заміна. Чому без проведення товарознавчої експертизи позивач сплатив страхове відшкодування власнику автомобіля ОСОБА_3

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив із того, що вина ОСОБА_1 у скоєні ДТП підтверджується постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 16.03.2006 року, згідно якої він визнанний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Ці обставини в судовому засіданні підтвердив і ОСОБА_1, який пояснив, що дійсно він винний в ДТП, яка мала місце 17.02.2006 року.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем - ЗАТ Страхова компанія „Кремінь" та власником автомобіля „Рено", державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3, був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту. Згідно з умовами цього договору страхова компанія сплатила ОСОБА_3 страхову виплату в розмірі 9543,33 грн. У зв"язку з чим суд прийшов до правильного висновку, що на користь позивача слід стягнути суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 9543,33 грн., При цьому суд обгрунтовано виходив з вимог діючого законодавства - ст. 993 ЦК України.

Наявність і розмір шкоди, завданої автомобілю ОСОБА_3, підтверджується рахунком-нарядом № б/р 2348, виданого ТОВ „Родно" м. Донецька від 22.05.2006 року, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди складає 9798 грн. (а.с.27).

Відповідно до п. 6.7. договору страхування при розрахунку страхового збитку вираховується франшиза.

Франшиза, складає, згідно з додатком № 1 до договору страхування 0,5% від страхової суми - 404,67 грн.

Тому сума яка підлягає виплаті в якості страхового відшкодування за договором страхування від 21.12.2005 року складає 9543,33 грн. І ця сума була виплачена позивачем ОСОБА_3 на підставі її заяви від 17.12.2006 року та страхового акту від 20.06.2006 року.

Факт виплати зазначеної суми підтверджується видатковим касовим ордером від 21.06.2006 року (а.с.32)

Витрати на отримання довідки ДАІ, понесені позивачем, складають 34,05 грн (а.с.33)

Доводи скарги, що суд не прийняв заходів для всебічного, повного з"ясування обставин по цієї справи і не вирішив питання чому без висновку автотоварознавчої експертизи позивач сплатив страхове відшкодування власнику автомобіля ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки матеріалами справи встановлено, що розмір збитку, завданого ОСОБА_3 був визначений на підставі рахунку сертифікованої ремонтної організації для автомобілів марки „Рено" - ТОВ „Родно", як це і передбачено умовами договору страхування від 21.12.2005 року, а саме додатком 1 до цього договору. Сума відновлювального ремонту склала 9948 грн. Тому проведення автотоварознавчої експертизи не вимагалося за умовами договору страхування.

До того ж, як вбачається із матеріалів справи, відповідач підчас розгляду справи в суді першої інстанції не заявляв клопотань про призначення відповідної експертизи і цей факт він підтвердив в апеляційному судовому засіданні.

Доводи скарги, що матеріальна шкода повинна бути стягнута в меншому розмірі є безпідставні, оскільки ні чим не підтверджуються.

Доводи відповідача, що по справі повинні бути притягнуті у якості третіх осіб: власника автомобіля „Рено" - ОСОБА_3 та водія цього автомобіля - ОСОБА_2, є безпідставними, оскільки їх інтереси по цій справі не зачіпляються.

За таких обставин, суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, дійшов обгрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Постановлене у справі рішення є законним й обгрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло паризвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст., ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 26 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.