Справа №22-7287/08 Головуючий в 1 інстанції - Халаджи О.В.
Категорія-27 Доповідач - Дем*яносов М.В.
УХВАЛА
іменем України
28 листопада 2008 року Апеляційний суд Донецької
області
в складі:
головуючого судді: Рибалко Л.І.
суддів : Папоян В.В.,Дем*яносова М.В.
при секретарі: Білявській І.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 10 вересня 2008 року про відмову у прийнятті заяви ЗАТ КБ "ПриватБАНК" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Представник ЗАТ комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на ухвалу Ди митровського міського суду Донецької області від 10 вересня 2008 року, якою відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 2250 грн.85 коп., з яких - 887,19 грн. - заборгованість за кредитом, 874,45 грн. -заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 290,70 грн.-заборгованість по комісії за користування кредитом, 198,21-пеня за несвоєчасність виконання зобов*язань за договором.
В апеляційній скарзі представник ЗАТ КБ "ПриватБанк" просив скасувати зазначену ухвалу, оскільки вважав, що з наданих суду матеріалів про видачу судового наказу на підставі правочину, вчиненому у письмовій формі, не вбачається спору про право. Обов'язок боржника щодо сплати кредитної заборгованості та право кредитора на відповідну вимогу до боржника передбачено письмовим правочином та нормами законодавства, ніяких заяв чи заперечень від боржника щодо наявності спору про право також не надходило.
Суд першої інстанції, відмовляючи ЗАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні заяви, виходив з того, що оскільки банк до заяви не додав тарифи банку, а також належних доказів, що свідчили про безспірність заявлених вимог не можливо розглянути заяву у наказному провадженні, оскільки із заяви та поданих документів вбачається спір про право, 3 цих підстав суд прийшов до висновку, що вбачається спір про право, а тому слід відмовити ЗАТ КБ «Приватбанк» у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Відмовляючи в прийнятті заяви, суд послався на наявність спору про право і вважав за неможливий розгляд заяви в порядку наказного провадження.
Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду зроблений з порушенням норм процесуального права.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
Як свідчать обставини справи, між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та Лебедєвим В.Р. 27 квітня 2007 року був укладений в простій письмовій формі кредитний договір про надання Лебедеву В.Р. кредиту у розмірі 969грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5.04 на рік, на суму залишку заборгованості по кредиту з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати боржник повинен надавати банку грошові кошти - щомісячний мінімальний платіж, який складається з нарахованих до сплати процентів та частки заборгованості за кредитом.
В порушення норм закону та умов договору Лебедев зобов'язання за договором належним чином не виконала і станом на 19серпня 2008 року мала заборгованість: за кредитом - 887,19 грн.., по нарахованим відсоткам за користування кредитом - 874,45 грн.., 290,70 заборгованість по комісії за користування кредитом., 198,21 пеня за несвоєчасність виконання зобов*язання за договором, а всього 2250 грн. 85 коп. На підставі наведеного ЗАТ КБ "ПриватБанк" просив суд видати судовий наказ про стягнення з боржниці зазначених сум та судових витрат.
Викладені обставини свідчать про відсутність підстав для відмови в прийнятті заяви ЗАТ КБ "ПриватБанк", оскільки: укладений у письмовій формі кредитний договір відповідає вимогам до письмової форми правочину, встановленим ст. 207 ЦК України; пред"явлено належним чином завірена копія кредитного договору; зміст кредитного договору підтверджує право грошової вимоги заявника - кредитодавця; вимогу заявлено до позичальника, який за кредитним договором зобов"язаний повернути кредитодавцю грошові кошти; в поданих документах чітко зазначено розрахунок грошової вимоги, яка підлягає стягненню; позичальник прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором і не виконав його; вимога була заявлена протягом строку позовної давності; із заяви про видачу судового наказу і поданих документів не вбачається спір про право.
Будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 заперечував проти заявлених вимог або не погоджувався з вказаною сумою боргу з матеріалів справи не вбачаються, зустрічний позов не заявлявся.
Апеляційний суд вважає, що подана ЗАТ КБ "ПриватБанк" заява відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для відмови у її прийнятті у суду були відсутні.
В разі подання в подальшому боржником заяви про скасування судового наказу, суд при наявності підстав для її задоволення, згідно з ч.3 ст. 106 ЦПК України, повинен роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред"явлення позову.
На підставі наведеного, ухвала суду не може бути залишена без змін і підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 312 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерціний банк „ПриватБанк" задовольнити.
Ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 10 вересня 2008 року скасувати і передати питання про прийняття заяви Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про видачу судового наказу до суду першої інстанції.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.