- відповідач: Кравченко Дмитро Вікторович
- позивач: Болотський Денис Миколайович
- відповідач: Херсонський прикордонний загін Південного регіонального управління ДПС України
- відповідач: Херсонський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України
- відповідач: Старший прикордонних нарядів КПВВ "Коланчак" Кравченко Дмитро Вікторович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 219/744/21
Провадження № 2-а/219/27/2021
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
01 лютого 2021 року Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Рибкіна Н.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , який мешкає АДРЕСА_1 до старших прикордонних нарядів КПВВ «Коланчак» ОСОБА_2 , Херсонського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, юридична адреса: 75000, м. Херсон вул. Перекопська, 175, про скасування постанови АзЧРУ № 045682 від 20 січня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу,
встановив:
29.01.2021 року до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просить скасувати постанову АзЧРУ № 045682 від 20 січня 2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП у виді штрафу в сумі 1700 грн. та закрити провадження у справі.
Даний позов слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків з огляду на таке.
Відповідно до ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору чи документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позові позивач посилається на те, що його звільнено від сплати судового збору у відповідності до ст. 288 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), та зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До позовної заяви додано клопотання ОСОБА_1 , в якому він на підставі ч.1 ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просить суд звільнити чи відстрочити йому сплату судового збору до винесення рішення у справі, за відсутністю інших джерел для існування та тієї обставини, що сума судового збору перевищує його 5% розмір доходів, а також звільнити чи відстрочити йому сплату судового збору до винесення рішення у справі у зв`язку з тим, що він звертається до суду за захистом свого права на свободу пересування.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору з огляду на таке.
У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia ) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа № 613/76/16-ц провадження № 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов`язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору позивача ОСОБА_1 обґрунтоване тим, що сума судового збору перевищує 5% розміру доходів позивача та у зв`язку з тим, що він звертається до суду за захистом свого права на свободу пересування.
Звертаючись до суду з даним клопотанням, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували його неспроможність сплатити судовий збір на момент подання позову. Крім того, право на свободу пересування відноситься до особистих ( громадянських) прав, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачається відстрочення або розстрочення сплати судового збору з підстави, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270 грн.
Тому, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Оплата судового збору здійснюється за наступними реквізитами:
Отримувач коштівДонецьке ГУК/Бахмутська МТГ/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37967785
Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувачаUA788999980313191206000005584
Код класифікації доходів бюджету22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Артемівський міськрайонний суд Донецької області (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
В позовній заяві позивач зазначив своє зареєстроване місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , проте до позовної заяви позивач додав нечитабельну сторінку паспорту з місцем реєстрації, з якої вбачається лише назва вулиці, номер будинку та квартири, що позбавляє суд можливості перевірити підсудність зазначеної справи Артемівському міськрайонному суду Донецької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що адміністративний поданий без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, суддя приходить висновку, що її слід залишити без руху для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160 , 161 , 169 , 248 КАС України , суддя
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до старших прикордонних нарядів КПВВ «Коланчак» ОСОБА_2 , Херсонського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови АзЧРУ № 045682 від 20 січня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.
Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений в цій ухвалі строк він не виконає вимоги цієї ухвали та не виправить зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви у такому випадку не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала, окремо від рішення суду, оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.М. Рибкіна
- Номер: 2-а/219/27/2021
- Опис: скасування постанови
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 219/744/21
- Суд: Артемівський міськрайонний суд Донецької області
- Суддя: Рибкіна Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.01.2021
- Дата етапу: 29.01.2021
- Номер: 2-а/657/12/21
- Опис: Про скасування постанови АзЧРУ № 045682 від 20.01.2021 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, подана в порядку ст. 286 КАС України
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 219/744/21
- Суд: Каланчацький районний суд Херсонської області
- Суддя: Рибкіна Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.02.2021
- Дата етапу: 17.02.2021