Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/998/21

Провадження № 1-кс/758/1024/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року cлідчий суддя Подільського районного суду міста Києва Скрипник О.Г, за участі секретаря судового засідання Дукач А.А., прокурора Київської місцевої прокуратури №7 Яковицького М.В., підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимий: 22.06.2020 року вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.185, ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому випробувальний строк 2 роки, захисника Хатнюка О.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Марищука І.В., погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Ведмедем Я.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, відомості про які 27.01.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100070000166, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Марищук І.В. звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Ведмедем Я.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12021100070000166 від 27.01.2021 року.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 27.01.2021, приблизно о 14 годині 15 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 41, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_2 , 27.01.2021, о 14 годині 15 хвилин, перебуваючи в торгівельній залі магазину «Сільпо», що за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 41, взяв товар з торговельних полиць та помістив собі під верхній одяг, а саме: «Вино Boshendal 1685 Chardonnay» об`ємом 0,75 л, вартістю 332 гривень 50 копійок (без ПДВ), «Пиво Арсенал Крепкое» об`ємом 1,25 л, вартістю 27 гривень 33 копійок (без ПДВ).

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи при собі товар, який належить ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» на загальну суму 359 гривень 83 копійки, ОСОБА_2 , направився до виходу з магазину, пройшов повз касову зону без сплати за товар, але довести до кінця свої злочинні дії направлені на повторне, таємне викрадення чужого майна з причин, що не залежали від його волі не зміг, так як при виході з приміщення магазину «Сільпо» був зупинений охоронцем супермаркету, який виявив у останнього викрадений товар.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, не доведеного до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

27.01.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ч. 1 ст. 208 КПК України.

Підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів, санкція передбачає покарання у вигляді позбавленням волі строком до п`яти років.

Відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення; може впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни останніми свідчень в частині фактичних обставин.

У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник, в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили обрати запобіжний захід без позбавлення волі, оскільки кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_1 відноситься до нетяжких злочинів.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання у зв`язку з наступним.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

28.01.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до категорії не тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строк до 5 років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується органом досудового розслідування.

Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами: 1) Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 27.01.2021; 2) Протокол огляду місця події від 27.01.2021; 3) Довідка про вартість викраденого майна; 4) Протокол допиту представника потерпілого, від 27.01.2021; 5) Протокол допиту свідка ОСОБА_3 , від 27.01.2021; 6) Протокол допиту свідка ОСОБА_4 , від 27.01.2021; 7) Компект диск з відео на якому зафіксовано момент вчинення кримінального правопорушення; 8) Протокол огляду відео запису від 28.01.2021; 9) Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; 10) Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 вуд. 27.01.2021; 11) Повідомлення про підозру від 28.01.2021.

Згідно вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь.

У своєму клопотанні слідчий зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Виклад обставин, на підставі яких слідчий і прокурор дійшли висновку про наявність ризиків.

На той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, кримінальне правопорушення в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , вчинено в період дії випробувального строку за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22.06.2020 року та усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин у вигляді позбавлення волі, підозрюваний вживатиме заходів до уникнення кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду чи взагалі залишення меж м. Києва.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_1 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне: 1) будь яке місце роботи у ОСОБА_1 відсутнє, більш м`які запобіжні заходи, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду та не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що ОСОБА_1 раніше судимий у 2020 році за корисливі злочини, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, що у свою чергу призведе до продовження вчинення останнім кримінальних правопорушень зокрема корисливих злочинів.

Характер інкримінованих злочинних дій свідчить про деформований стан правосвідомості підозрюваного, який бажає збагатитися за рахунок інших осіб.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні майнового злочину, що підвищує актуальність даного ризику.

Аналізуючи даний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини слід звернути увагу на позицію Суду щодо повторного скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини); Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії).

Крім цього, підозрюваний не має будь-яких офіційних доходів та міцних соціальних зв`язків, спілкується останній з особами з якими вчиняє кримінальні правопорушення, що підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні.

На той факт, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків, вказує те, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_1 , якому відоме місце проживання представника потерпілої сторони та свідків по кримінальному провадженню зможе вплинути на них шляхом застосування фізичної сили, тиску, умовлянь, підкупу, погроз чи іншим чином, що у свою чергу може призвести до зміни ними своїх показів чи взагалі уникнення явки до органу досудового розслідування та суду, що може призвести до уникнення обвинуваченим передбаченої законом кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене, з приводу можливості застосування інших альтернативних запобіжних заходів слід звернути увагу на наступне.

Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного тому, що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та іншим вищевказаним. З цієї ж позиції недостатнім є і застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

Більш м`які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, негативно впливати на розслідування кримінального провадження.

Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ч. 3 ст. 183 КПК України передбачає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» (Mangouras v. Spain (Мангурас проти Іспанії) [ВП]; Neumeister v. Austria (Ноймайстер проти Австрії)).

Таким чином, Європейський суд з захисту прав людини робить акцент на тому, що застава повинна бути достатньою для того, щоб усвідомлення перспективи втрати застави мотивувало підозрюваного на належну процесуальну поведінку.

Оцінюючи ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на заявника та свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з повідомленої особі підозри та доказів, якими вона обґрунтовується, при цьому, слідчим суддею було проаналізовано протоколи допиту свідка та інші матеріали, що були долучені до клопотання, а також те, що підозрюваний не має постійного місця проживання, роботи, а відтак приходить до висновку про обґрунтованість даних ризиків в цій частині.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та інші обставини в сукупності.

Відтак суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених законом.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, визначаючи підозрюваному розмір застави, враховує обставин кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та додані до клопотання матеріали.

Отже, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 1 (одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу; не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі наявності.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Ведмедем Я.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, відомості про які 27.01.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100070000166 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12021100070000166 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого: 22.06.2020 року вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.185, ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому випробувальний строк 2 роки - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 28 березня 2021 року.

Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 2270,00 грн, у разі внесення якої, ОСОБА_1 може бути звільнено з-під варти.

У випадку внесення визначеної судом суми застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу;

не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі наявності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали на такі реквізити: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26268059, Банк отримувача - ДКСУ м.Київ, Код банку отримувача (МФО) - 820172, Рахунок отримувача -UA128201720355259002001012089, Призначення платежу: застава за ...(ПІБ, дата народження особи за яку вносится застава); згідно ухвали….(назва суду).. від ...(дата ухвали).. по справі №..., внесені ...(ПІБ особи, що вносить заставу);.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Подільського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання своїх обов`язків, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Оголошення повного тексту відбудеться 01 лютого 2021 року о 10:00 годині.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваО. Г. Скрипник