243/5189/17

1-кп/243/82/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року                                                                        м. Слов`янськ

Колегія суддів Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючого  -                        судді Старовецького В.І.

суддів Гончарової А.О. Проніна С.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання        Жигаліна Р.Р.

прокурора                                Булгакова О.В.

потерпілого                                 ОСОБА_1

захисників                                Пікуліна Р.М., Камак Р.В., Клечановської Ю.І.

обвинувачених                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко – та відеозаписувальних технічних засобів в режимі відеоконференції в залі  № 3 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження що внесене до ЄРДР за № 12017050000000057, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних  правопорушень, передбачених   ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних  правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України.

12 січня 2021 року на адресу суду від обвинуваченого ОСОБА_3 було подано клопотання в порядку ст. 201 КПК України про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контроля. Своє клопотання обґрунтував тим, що прокурор у своїх клопотаннях про продовження строку дії запобіжного заходу не надає чітких та об`єктивних доказів, а спирається лише на власні переконання. Зазначив, що має міцні соціальні зв`язки, раніше не судим, а наведені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України не доведені.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав своє клопотання, просив задовольнити свої вимоги та навів доводи, аналогічні викладеним у клопотанні.

Прокурор Булгаков О.В. в судовому засіданні просив колегію суддів відмовити обвинуваченому ОСОБА_3 в задоволенні його клопотання про зміну запобіжного заходу, вказала, що ОСОБА_3 згідно обвинувального акту даного кримінального провадження № 12017050000000057 від 16.02.2017 року обвинувачуються у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень, не перестали існувати встановлені під час судового засідання, де було продовжено строк дії запобіжного заходу ОСОБА_3 , ризики, а тому відсутні підстави для зміни відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який та такий, що не пов`язаний з триманням під

вартою. Підтвердив наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і законність тримання під вартою ОСОБА_3 .

Потерпілий ОСОБА_1 заперечував щодо клопотання Ярового В.В.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання Ярового В.В.

Обвинувачений  ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 з приводу зміни запобіжного заходу.

Захисник Клечановська Ю.І. під час судового засідання не заперечувала проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 .

Захисник Пікулін Р.М. підтримав позицію обвинуваченого ОСОБА_3 у зв`язку з чим просив клопотання ОСОБА_3 задовольнити.

Захисник Камак Р.В. підтримав позицію обвинуваченого ОСОБА_3 у зв`язку з чим просив клопотання ОСОБА_3 задовольнити.

Заслухавши думку всіх учасників судового засідання, при вирішенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

У відповідності до ст.9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Ст.6 Конституції України закріплює положення, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Крім того, положення ст.19 Конституції України наголошує на тому, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до засад державної політики України в галузі прав людини, затверджених Постановою Верховної Ради України від 17.06.1999 року №757-XIV, обмеженість свободи держави, її органів і посадових осіб визнається відповідно до принципу, згідно з яким дозволено лише те, що прямо передбачається законом.

Запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, вони мають застосовуватися з метою досягнення дієвості цього провадження (стаття 131 КПК України).

Згідно ч.1 ст. 201 КПК України - підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити

інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу, продовження строку дії такого запобіжного заходу, скасування, зміна запобіжного заходу, буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобода практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.

Так колегія суддів вказує, що за даним кримінальним провадженням у відповідності до ч.2 ст.177 КПК України підставою для продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 стала зазначена прокурором в судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_3 до скоєння ним тяжких злочинів та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений у випадку зміни запобіжного заходу може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Ухвала суду в цій частині містить всебічний та детальний опис доводів прокурора та обґрунтування вказаних ним ризиків.

Доводи та обґрунтування обвинуваченого ОСОБА_3 викладенні в його клопотанні, як в контексті пред`явленого обсягу обвинувачення, а також характеру та тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, так і наявності суспільного інтересу у даному кримінальному провадженню - не перевищують саме загально суспільного інтересу у даній кримінальній справі, який по - перше з урахуванням обставин злочину, його тривалості та тяжкості є наявним в даній справі та виправдовує, як виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров`я є найвищими соціальними цінностями, а по – друге полягає у повному, всебічному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на теперішній час не відпали та продовжують існувати. Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 , що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на об`єктивних обставинах у справі, достовірність яких було встановлено під час допитів потерпілого та свідків. При цьому колегія суддів не ставить під сумнів відомості надані обвинуваченим щодо наявність його соціальних та родинних зв`язків, однак вважає, що міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в даному випадку не є гарантією беззаперечного та безальтернативного виконання обвинуваченим процесуальних рішень, а також дотримання, запобігання виникненню та попередженню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України з боку обвинуваченого ОСОБА_3 в контексті саме обсягу пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення та можливого покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення.

Крім того колегія суддів зазначає, що обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу в даному кримінальному провадженні, який виправдовує як виняток із загальної норми про повагу до свободи людини продовжений ОСОБА_3 запобіжний захід - це непоправні наслідки інкримінованого обвинуваченим злочину, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров`я є найвищими соціальними цінностями. Крім того суспільний інтерес полягає ще і в повному та неупередженому розгляді кримінального провадження і запобіганні процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Колегія суддів зазначає, що під час винесення ухвали від 04.12.2020 рокута врахувавши всі встановлені під час судового розгляду кримінального провадження відомості про сукупність пред`явленого обвинувачення ОСОБА_3 та обсяг відомостей, які були повідомленні в судовому засіданні потерпілим та вже допитаними свідками, було встановлено, що висновки органу досудового розслідування, викладені в клопотанні прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Колегія суддів зазначає, що ризиками про які було зазначено прокурором у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Так прокурор 04 грудня 2020 року, під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, на думку колегії суддів довела існування ризиків незаконного впливу ОСОБА_3 на допитаних свідків, проте можливе виникнення необхідності повторного їх допиту, та можливість переховування від правосуддя у випадку зміни йому запобіжного заходу.

Як зазначає Європейський суд з прав людини – у будь якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. Проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року).

Заслухавши думку всіх учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали та докази, оцінивши у сукупності всі обставини, у тому числі: сукупність наявних відомостей про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 особливо тяжких та тяжкого кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях, а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були зазначені прокурором у клопотанні, доведені нею та повністю знайшли своє підтвердження під час судового засідання, колегія суддів вважає, що будь-яких обґрунтованих та об`єктивних обставин, які б свідчили про те, що захід забезпечення кримінального провадження застосований відносно ОСОБА_3 не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі розгляду кримінального провадження не встановлено та обвинуваченим і його захисником не доведено на теперішній час, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою. А відтак, колегія суддів приходить до висновку про доцільність збереження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, поданому в порядку ст. 201 КПК України.

Під час даного судового розгляду, колегією суддів не встановлено обставин, які б не були враховані під час продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не були б покладені в основу мотивування ухвали суду від 04.12.2020 року.

Колегія суддів також у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону під час розгляду клопотання прокурора також розглядала й альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого, передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі і цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контроля, однак прийшла до висновку, що прокурором в судовому засіданні обґрунтовано було доведено, з посиланням на

об`єктивні обставини справи, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинувачених не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177, 183, 331, 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 подане в порядку ст. 201 КПК України про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контроля - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                                        В.І. Старовецький

судді                                                                        А.О. Гончарова

С.Г. Пронін