Судове рішення 761/16746/18 від 04.02.2021

Особи

Учасники процесу:

Захисник: Терес Оксана Володимирівна
обвинувачений: СТЕПАНЧАК ЯРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
потерпілий: Паламар Анжеліка Сергіївна
обвинувачений: Степанчак Ярослав Михайлович
адвокат: Угрина А.І.
Прокурор: КМП Гапон О.Є.
Захисник: Матус Тарас Анатолійович

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #91694425

Справа №761/16746/18 Головуючий в суді 1-ї інстанції Мєлєшак О.В.

Провадження №11-кп/824/1641/2021 Доповідач у суді 2-ї інстанції Капічон О.М.

Категорія ч. 2 ст. 187 КК України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі

суддів: Капічон О.М.,

Васильєвої М.А., Кепкал Л.І.,

секретаря : Чугай М.А.,

з участю прокурора : Будкова В.С., обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника : Терес О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор» матеріали кримінального провадження № 12018100100003181 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року, якою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 15 лютого 2021 року включно,-

В С Т А Н О В И Л А:

В Шевченківському районному суді м. Києва здійснюється розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності подальшого застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор просив продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на наявність ризиків його неналежної процесуальної поведінки, оскільки останній може ухилитися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року, обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 15 лютого 2021 року включно.

Не погоджуючись з ухвалою суду обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року скасувати та змінити щодо нього міру запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт або особисте зобов`язання.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що прокурором було грубо порушено вимоги ч. 2, 3 ст. 184 КПК України, оскільки апелянту не було надано копії клопотання і матеріалів, що обґрунтовують міру запобіжного заходу, що є порушенням вимог ст.ст. 7, 9, 17, 20, 176-178, 184, 206 КПК України. Апелянт вказує, що прокурором вносяться неправдиві відомості про те, що він безробітний, без місця проживання, сім`ї. Однак, стороною захисту в присутності цього ж прокурора до матеріалів справи було долучено довідки, що апелянт офіційно працевлаштований, має місце проживання, сім`ю, характеристики як з місця роботи так і місця проживання.

Апелянт вказує, що прокурор керується загальними стандартами, які нічим не обґрунтовує. Потерпіла ОСОБА_2 допитана, всі докази долучені, його непричетність і безпідставність обвинувачення за ст. 187 КК України очевидна. Апелянт зазначає, що прокурором не надано жодних прямих наявних доказів, які б вказували на вчинення ним будь-яких дій, що містять ознаки злочину.

Крім того, апелянт вказав, що він вже майже три роки перебуває під вартою за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, від якого відмовилась потерпіла ОСОБА_2 і прокурор. Він офіційно працевлаштований, має місце проживання, сім`ю, малолітню доньку, батьків інвалідів, які потребують догляду та допомоги.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого і його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 422-1 КПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, розглядаються не пізніш як через три дні після їх надходження до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Статтею 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення та інше.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 суд першої інстанції врахував дані про особу обвинуваченого, який не одружений, не працює, є раніше судимою особою, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства, що може бути чинником для прийняття спроб ухилитись від суду, а тому ризик щодо переховування від суду є цілком ймовірним.

Крім того, суд першої інстанції врахував стадію розгляду даного кримінального провадження, де судовий розгляд тільки розпочато, не допитано свідків, не досліджено інших доказів. Відтак, не виключається ризик перешкоджання кримінальному провадженню.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку щодо наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України на які посилався прокурор, а також доведеність тієї обставини, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що підстави, в зв`язку з наявністю яких був обраний обвинуваченому ОСОБА_1 даний запобіжний захід не відпали, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися.

На переконання колегії суддів, вказані обставини кримінального провадження свідчать про неможливість обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, оскільки він не забезпечить належної поведінки останнього під час розгляду кримінального провадження.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України спростовуються вищенаведеними доводами суду першої інстанції та не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про наявність у нього міцних соціальних зв`язків не ґрунтуються на матеріалах провадження та не надані суду сторонами.

Щодо посилання обвинуваченого на те, що прокурором було грубо порушено вимоги ч. 2, 3 ст. 184 КПК України, оскільки йому не було надано копії клопотання і матеріалів, що обґрунтовують міру запобіжного заходу, що є порушенням вимог ст.ст. 7, 9, 17, 20, 176-178, 184, 206 КПК України, слід зазначити, що незалежно від наявності клопотань відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України суд повинен був вирішити питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він необґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України не можуть бути предметом перегляду апеляційним судом на даній стадії, оскільки суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 на стадії судового розгляду, в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду, як і для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року, якою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 15 лютого 2021 року включно - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

_________________ _________________ _________________

О.М. Капічон М.А. Васильєва Л.І. Кепкал