Справа № 2-1035/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 року                                                                                                                 м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Державного підприємства «Київський механічний завод Міністерства оборони України» про стягнення премії, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

10 грудня 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ДП «Київський механічний завод Міністерства оборони України» про стягнення премії за результатами роботи за 2008 рік.

Свої вимоги мотивує тим, що з 05 жовтня 1976 року перебувала в трудових відносинах з відповідачем та звільнилася з роботи 22 травня 2009 року в зв’язку з виходом на пенсію.

У листопаді 2009 року від своїх колег по роботі вона дізналася, що всім працівникам заводу виплатили винагороду за результатами роботи в 2008 році.

18 листопада 2009 року вона звернулася з заявою до відповідача про виплату їй винагороди, проте 23 листопада 2009 року отримала відмову з посиланням на те, що вона вже не є працівником цього підприємства.

Вважає таку відмову безпідставною, з уточненням 27 квітня 2010 року позовних вимог (а.с. 93-94) та у судовому засіданні 17 травня 2010 року просить стягнути з відповідача на її користь 1977 гривень винагороди за роботу в 2008 році; 869 гривень моральної шкоди та 1000 гривень витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали.

Представник відповідача проти позову заперечує. Пояснив суду, що завод вирішів виплатити премію за результатами роботи за 2008 рік лише працюючим, щоб заохотити людей до майбутньої праці. Підприємство знаходиться в скрутному стані. У випадку виплати премії і працівникам, що звільнились, розмір премії працюючих необхідно буде перерахувати в бік зменшення.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05 жовтня 1976 року по 22 травня 2009 року перебувала в трудових відносинах з відповідачем та звільнилася за власним бажанням у зв’язку з настанням пенсійного віку (а.с. 4, 78).

Представник відповідача в судовому засідання визнав, що за 2008 рік завод мав прибуток. Рішенням профспілкового комітету від 20 жовтня 2009 року цим прибутком було вирішено заохотити працівників, які перебувають в трудових відносинах з заводом (а.с. 16). Таке рішення було прийнято, враховуючи Положення про преміювання колективної угоди на 2008 рік (а.с. 49-51), змін та доповнень до Колективного договору № 182-08 від 19 грудня 2009 року (а.с. 63-69). Відповідні суми премій були нараховані та виплачені працюючим особам.

Проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання премії за результатами її роботи за 2008 рік.

Структура заробітної плати встановлена ст. 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено, що заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать у тому числі виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9-1 КЗпП України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Статтею 10 КЗпП України визначено, що з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів, на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань укладається колективний договір.

Згідно зі ст. 13 КЗпП України зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Представник відповідача визнав, що виплата премії за підсумками роботи передбачена Положенням про преміювання та матеріальне стимулювання працівників, яка є додатком № 10 до Колективного угоди на 2008 рік, ухваленої та прийнятої на загальних зборах колективу 14 травня 2008 року та надав їх суду (а.с 19-50).

Згідно з п. 4 зазначеного Положення преміювання працівників здійснюється на підставі наказу (розпорядження) директора або заступника директора.

Наказом директора ДП «Київський механічний завод Міністерства оборони України» від 20 жовтня 2009 року № 48 Про виплату винагороди робітникам заводу по результатах господарської діяльності за 2008 рік визначено розмір винагороди в 70070 гривень та зазначено, що сума винагороди підлягає розподілу згідно Положення про               винагороду. Підставою зазначено протокол профспілкового комітету № 9 від 20 жовтня 2009 року № 91 (а.с. 79).

Наведе свідчить про те, що позивач, яка пропрацювала повний календарний 2008 рік мала право на отримання премії за підсумками роботи за 2008 рік, оскільки ні колективна угода, ні Положення про преміювання не передбачають виплату такої винагороди лише працюючим особам, що спростовує доводи представника відповідача в цій частині.

У судовому засіданні представник відповідача також підтвердив, що позивач не була позбавлена премії з підстав, передбачених Положенням про преміювання (додаток № 10), до дисциплінарної відповідальності не притягалась.

Позивач просить стягнути на її користь суму винагороди в розмірі 1977 гривень.

Суд вважає, що її вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Представник відповідача надав суду роз’яснення порядку нарахування премії за результатами роботи позивача в 2008 році.

Відповідно до наданого розрахунку загальна сума заробітної плати позивача за 2008 рік склала 17476 гривень 79 копійок з урахуванням суми відпускних.

Кількість фактично відпрацьованих днів – 221. Середня заробітна плата за 1 день складає 79 гривень 08 копійок. Розмір винагороди з урахуванням стажу 25 днів – 1977 гривень. Коефіцієнт винагороди за 2008 рік – 0,230046.

Таким чином, сума винагороди складає 454 гривні 80 копійок.

Позивач не погоджується з застосуванням коефіцієнта до розрахунку.

Суд вважає такі заперечення безпідставними з огляду на те, що з наданої відповідачем довідки (а.с. 91) вбачається, що премія розподілена між 114 працюючими особами, а її розмір складає всього 70066 гривень 46 копійок. Довідка містить дані про розрахунок премії кожному працюючому, що в цілому і складає суму премії, яка підлягала розподілу.

Коефіцієнт винагороди за 2008 рік визначений шляхом поділу суми премії 70066 гривень 46 копійок на суму фонду оплати праці за 2008 рік в розмірі 304576 гривень 38 копійок.

Позивач та її представники не надали суду доказів, які спростовують невідповідність наданих ДП «Київський механічний завод Міністерства оборони України» розрахунків.

На відшкодування моральної шкоди, позивач просить стягнути з відповідача 869 гривень.

Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на вимогах ст. 237-1 КЗпП України, якою передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При вирішенні питання щодо розміру суми моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що діями відповідача позивачу спричинені моральні страждання, тому з урахуванням принципів розумності та справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині в розмірі 200 гривень.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь 1000 гривень за надання їй правової допомоги, то зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 799 гривень 17 копійок з урахуванням вимог, викладених в Постанові Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Позивач та її представники не надали суду розрахунку витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, тому суд виходить з розрахунку надання правової допомоги позивачу в судовому засіданні та складання позовної заяви.

Згідно з додатком до цієї Постанови, якщо компенсація сплачується іншою стороною, її граничний розмір не може перевищувати 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи, а компенсація у цивільних справах витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи (складення позовної заяви) не можуть перевищувати 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.

Суду надана угода-доручення від 04 грудня 2009 року № 31, укладена між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Адвокатське бюро ОСОБА_3» (а.с. 95-96) та квитанція про сплату позивачем 1000 гривень (а.с. 97).

У попередньому судовому засіданні 04 лютого 2010 року та у судовому засіданні 02 березня 2010 року та 27 квітня 2010 року участь у справі приймали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 На підтвердження своїх повноважень ці особи надали суду нотаріально посвідчену довіреність на представництво інтересів позивача в суді, тобто документ, який підтверджує їх повноваження як добровільних представників позивача (а.с. 12).

Адвокат за ордером ОСОБА_6 приймав участь лише у судовому засіданні 17 травня 2010 року.

З урахуванням розмірів мінімальної заробітної плати та часу надання правової допомоги в судових засіданнях при розгляді справи, де приймала участь особа, яка надає правову допомогу, стягненню з відповідача підлягає 799 гривень 17 копійок, що складається з 372 гривень за складення позовної заяви та 427 гривень 17 копійок за участь у судових засіданнях.

Зазначені суми вираховуються з розміру мінімальної заробітної плати, визначеної у Закону України «Про державний бюджет» на день складення позовної заяви та на день участі в судовому засіданні особи, яка надає правову допомогу.

З урахуванням часткового задоволення позову, стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 51 гривні та 08 гривень 50 копійок та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Керуючись статтями 9-1, 10, 13, 18, 231-233, 237-1 КЗпП України, статтями 2, 22 Закону України «Про оплату праці», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Київський механічний завод Міністерства оборони України» на користь ОСОБА_1 невиплачену премію в розмірі 454 гривень 80 копійок, на відшкодування моральної шкоди 200 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 799 гривень 17 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Київський механічний завод Міністерства оборони України» на користь держави 59 гривень 50 копійок судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: