"02" лютого 2021 р.

Ленінський районний суд м.Харкова

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

02 лютого 2021р. Справа №642/6708/20 Провадження №2/642/183/21

Суд у складі: Головуючого судді Секретаря Євтіфієв В.М.; Водолажко В.О.;

За відсутності позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Підлісна», відповідача ОСОБА_1 , повідомлених про день та час розгляду справи;

розглянув у відкритому судовому засіданні, справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Підлісна» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звертаючись до суду заявляє позовні вимоги до відповідачів, а саме:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Підлісна» (р/р НОМЕР_1 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», у м. Києві, код ЄДРПОУ 39173209) заборгованість з відшкодування витрат за отримані комунальні послуги у загальному розмірі 29 996,08 грн. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень 08 коп.), яка складається з заборгованості за:

- відшкодування витрат на закупівлю газу, використаного для опалення (газо- теплопостачання) у розмірі 25 759,32 грн., період нарахування: з 01.12.2016 року по 30.04.2018 року;

- відшкодування витрат на закупівлю газу, використаного для підігріву води у розмірі 1 234,15 грн., період нарахування: з 01.04.2017 року по 28.02.2018 року;

- відшкодування витрат за водопостачання у розмірі 1741,14 грн., період нарахування: з 01.06.2016 року по 30.06.2018 року;

- відшкодування витрат за водовідведення у розмірі 1261,47 грн., період нарахування: з 01.09.2015 року по 30.06.2018 року.

В обґрунтування змісту позовних вимог позивач зазначив: Власником майна - квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (Відповідач). Станом на дату подання позову, у Відповідача перед Позивачем склалася заборгованість з відшкодування витрат за отримані комунальні .послуги у загальному розмірі 29 996,08 грн. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень 08 коп.)

За період виникнення у Відповідача заборгованості, багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , перебував в управлінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Підлісна», яке зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій (код ЄДРПОУ 39173209) та створене шляхом процедури виділу, саме для експлуатації і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 , а також експлуатації і обслуговування прибудинкових територій вказаного житлового будинку, що підтверджується статутними документами Товариства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. №1875-IV (діяв до 01.05.2019 р.), утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Для забезпечення потреб власників квартир даного житлового будинку комунальними послугами, функціонування систем життєвого забезпечення будинку, а також, у зв`язку з відсутністю укладених прямих договорів між власниками квартир та постачальниками послуг з теплозабезпечення, постачання гарячої води, водопостачання та водовідведення, ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» було вимушено виконувати функції замовника, укладаючи з відповідними спеціалізованими організаціями договори щодо водопостачання і водовідведення та закупівлі газу на підігрів теплоносіїв для опалення і гарячого водопостачання.

Позивач не є виконавцем з постачання вищезазначених комунальних послуг, за відшкодування витрат яких склалася заборгованість, та відповідно не отримував і не отримує за це прибуток.

ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» лише закуповувало газ, потрібний для потреб власників квартир житлового будинку на опалення та підігрів гарячої води, оскільки даний житловий будинок обладнаний автономною котельнею.

ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» кожного місяця зазначало у рахунках на оплату житлово-комунальних послуг інформацію стосовно обсягу спожитого газу за місяць відповідно до показань приладів обліку газу на будинок, формулу за якою розраховувались дані витрати, тариф та вартість відшкодування відповідних витрат.

розраховуються наступним чином:

Щодо строку позовної давності стосовно заборгованості по відшкодуванню витрат за спожиті житлово-комунальні послуги, що є предметом даного позову, зазначаємо наступне:

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а не період за який кредитор має право на пред`явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Звертаємо увагу, що 27 грудня 2018 року ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» звернулося до Ленінського районного суду м. Харкова з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, яка є предметом розгляду даної справи, з ОСОБА_1 .

З відповідного випливає, що у зв`язку з подачею ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» 27.12.2018 року зазначеної заяви, позовна давність щодо стягнення спірної заборгованості з ОСОБА_1 вважається перерваною та починається заново.

Згідно з ч. З ст. ст. 264 ЦК України, після преривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Так згідно з постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №663/2070/15-ц новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред`явлення позову.

Тобто новий строк позовної давності щодо пред`явлення вимог ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» до Відповідача за відшкодування витрат за спожиті житлово-комунальні послуги, що є предметом даного позову, починається з 28 грудня 2018 року.

Таким чином ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» подає позовну заяву до Відповідача про стягнення заборгованості з відшкодування витрат за спожиті житлово-комунальні послуги в період строку позовної даності.

У наданому відзиві Відповідач зазначів, дані позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне: Правовідносини між Позивачем і Відповідачем відсутні, будь-яких доказів, на підтвердження факту існування правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «ПЕОЖБ '«Підлісна», в тому числі договірних, Позивачем не було надано.

У наданої Відповіді на відзив позивач вказав: Відповідач, у своєму відзиві на позовну заяву зазначає про нібито відсутність будь- яких доказів на підтвердження факту існування правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна», в тому числі і договірних. З цього приводу зазначаємо наступне.

В матеріалах справи містяться докази, які є додатками до позовної заяви позивача, та підтверджують, що протягом періоду за який у відповідача склалася заборгованість, яка є предметом: даного розгляду справи, багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому Відповідач є власником квартири, перебував в управлінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Підлісна».

Серед додатків до позовної заяви, Позивачем подано Оборотно-сальдову відомість «Комунальні платежі: залишки та обороти» за період з 01.01.2015 р. по 09.12.2020р., яка є бухгалтерським регістром та відображає залишки і обороти (операції) по бухгалтерському рахунку. Даний рахунок призначений для обліку розрахунків споживачів послуг (власників квартир) з ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна».

'Гак, згідно інформації, яка відображається у Оборотно-сальдовій відомості. Відповідач періодично, але не у повному обсязі та з порушенням строків, здійснював оплати за отримані житлово-комунальні послуги на рахунок Позивача.

З метою повного та всебічного розгляду справи, Позивач додатково звернувся до банківської установи для отримання, засвідчених підписом та печаткою банку, виписок по рахунку підприємства, які містять підтвердження здійснення Відповідачем часткових оплат за житлово-комунальні послуги та надаються у якості доказів до Суду, за різний проміжок часу.

Також Позивач надає меморіальні ордери за відповідні дати оплат Відповідачем житлово-комунальних послуг, з розбивкою по кожному виду комунальної послуги, які містять інформацію про особовий рахунок Відповідача, суми сплачених послуг, дату оплат, адресу за якою споживаються послуги та код платіжної квитанції.

Зазначаємо, що вищезазначені банківські документи, є доказом та підтверджують обізнаність Відповідача, що саме ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна», у період за який стягується заборгованість, виступало управителем даного житлового будинку та здійснювало усі необхідні заходи для забезпечення власників квартир, у тому числі і Відповідача, послугами з водопостачання, водовідведення, опалення (шляхом підігріву теплоносія) та гарячого водопостачання.

Звертаємо увагу, що у матеріалах справи містяться докази (первинні документи бухгалтерського обліку), які підтверджують, що комунальні послуги у зазначений період споживачу надавались і ним споживались.

Також зазначаємо, що з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідач до позивача не звертався, факт отримання вказаних послуг ним не оспорений, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата.

Звергаємо увагу, що Відповідач у своїх запереченнях, посилається на договір про передання функцій із забезпечення експлуатації об`єктів нерухомості, укладений між Управителем та Балансоутримувачем (наявний у матеріалах справи), та зазначає про те, що укладення договору на надання житлово-комунальних послуг із власниками приміщень у житловому будинку є не правом, а обов`язком Позивача.

В ухвалі Верховного Суду України від 08.04.2009 року /справа № 6-1123св09/ та ухвали від 07.09.2011 року /справа № б-5б220св10/ роз`яснено, що відсутність між сторонами договірних відносин не є підставою для звільнення відповідача від оплати житлово-комунальн их послуг.

Крім того, у листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 12/20-8-1276 від 31.08.2009 року зазначено, що відносно права підприємств житлово- комунального господарства подавати судові позови при відсутності договору слід зазначити, що чинне законодавство України передбачає різні форми договору (у тому числі усну), а споживач зобов`язаний сплачувати кошти за надані послуги, оскільки, відповідно до ст, 11 ЦК України зобов`язання: виникають не лише з підстав, передбачених цими актами, але й які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Такими діями споживачів є фактичне користування послугами, що надаються виконавцем.

Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу України, однобічна відмова від виконання прийнятих зобов`язань не допускаються.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги.

Відсутність договору на відшкодування спожитих комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, які вони отримують та користуються ними (постанова Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13).

Також зазначаємо, що згідно з вимогами п. 5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. №1875-IV (діяв до 01.05.2019 р.), споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.І ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189-VIII (діє з 01.05.2019 р.), споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо- інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення, вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З вищевикладеного, а також у відповідності до вимог чинного законодавства, випливає обов`язок у споживача щодо погашення на користь 'ГОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» заборгованості з відшкодування витрат за отримані комунальні послуги у загальному розмірі 29 996,08 грн. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень 08 коп.).

Згідно з ч.3 ст. ст. 264 ЦК України, після проривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Так згідно з постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №663/2070/15-ц новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред`явлення позову.

Тобто новий строк позовної давності щодо пред`явлення вимог ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» до Відповідача за відшкодування витрат за спожиті житлово-комунальні послуги, що є предметом даного позову, починається з 28 грудня 2018 року.

Таким чином ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» позовну заяву до Відповідача про стягнення, заборгованості з відшкодування витрат за спожиті житлово-комунальні, послуги подано в період строку позовної даності.

Судом в межах завалених позовних вимог, на підставі наданих доказів, встановлені наступні факти та обставини: Власником майна - квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (Відповідач)

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з утриманню будинків і споруд та прибудинкової теріторії. Облік нарахувань та оплати за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_2 .

За вказаним рахунком, згідно наданих відомостей у відповідача мається загальна сума заборгованості у загальному розмірі 29996,08 грн., яка складається з заборгованості за:

- відшкодування витрат на закупівлю газу, використаного для опалення (газо- теплопостачання) у розмірі 25 759,32 грн., період нарахування: з 01.12.2016 року по 30.04.2018 року;

- відшкодування витрат на закупівлю газу, використаного для підігріву води у розмірі 1 234,15 грн., період нарахування: з 01.04.2017 року по 28.02.2018 року;

- відшкодування витрат за водопостачання у розмірі 1741,14 грн., період нарахування: з 01.06.2016 року по 30.06.2018 року;

- відшкодування витрат за водовідведення у розмірі 1261,47 грн., період нарахування: з 01.09.2015 року по 30.06.2018 року.

Дослідив та оцінивши в сукупності докази матеріалів справи суд вважає:

Вимогами статті 12 ч.3 ЦПК України визначено: Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. №1875-IV (діяв до 01.05.2019 р.), утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Для забезпечення потреб власників квартир даного житлового будинку комунальними послугами, функціонування систем життєзабезпечення будинку, а також, у зв`язку з відсутністю укладених прямих договорів між власниками квартир та постачальниками послуг з теплозабезпечення, постачання гарячої води, водопостачання та водовідведення, ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» було вимушено виконувати функції замовника, укладаючи з відповідними спеціалізованими організаціями договори щодо водопостачання і водовідведення та закупівлі газу на підігрів теплоносіїв для опалення і гарячого водопостачання.

30 квітня 2014 року, між СТ «Житлово-будівельний кооператив «Авантаж» (Балансоутримувач) та ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» (Управитель) було укладено договір про передання функцій із забезпечення експлуатації об`єктів нерухомості, предметом якого є передача Балансоутримувачем Управителю функцій із забезпечення належної експлуатації житлового будинку, що утримується на балансі Балансоутримувача і функцій із забезпечення належної експлуатації внутрішніх інженерних мереж та технічного обладнання цього житлового будинку у відповідності до умов Договору.

Відповідно до умов вищезазначеного Договору, а саме пункту 2.2.3. Управитель має право укладати відповідні договори з виробниками (постачальниками) житлово- комунальних послуг на постачання комунальних послуг (природний газ для підігріву теплоносіїв для опалення та гарячого водопостачання, електроенергії, послуг з водопостачання та водовідведення, тощо) у житловий будинок.

Позивач не є виконавцем з постачання вищезазначених комунальних послуг, за відшкодування витрат яких склалася заборгованість, та відповідно не отримував і не отримує за це прибуток.

ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» закуповувало газ, потрібний для потреб власників квартир житлового будинку на опалення та підігрів гарячої води, оскільки даний житловий будинок обладнаний автономною котельнею.

ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» кожного місяця зазначало у рахунках на оплату житлово-комунальних послуг інформацію стосовно обсягу спожитого газу за місяць відповідно до показань приладів обліку газу на будинок, формулу за якою розраховувались дані витрати, тариф та вартість відшкодування відповідних витрат.

Позивачем щомісяця, а саме, на початку місяця за розрахунковим, подавався до постачальника послуги з транспортування газу роздрукований звіт щодо обсягів спожитого у відповідному житловому будинку природного газу, який було витрачено на підігрів теплоносія для опалення та підігрів гарячої води, відповідно до показань приладу обліку газу на будинок, який встановлено у даному житловому будинку.

Постачальник послуги з транспортування газу, відповідно до договору про транспортування природного газу, передавав дані щодо обсягів спожитого природного газу по даному житловому будинку, який обслуговував Позивач, постачальнику природного газу - НАК «Нафтогаз України», після чого між Позивачем та НАК «Нафтогаз України» складався Акт прийому-передачі природного газу, із зазначенням загального обсягу спожитого газу і тарифу на його постачання та транспортування.

Тобто вартість 1 куб.м, природного газу є фіксованою та відображається в актах приймання передачі природного газу по кожному місяцю окремо, який надається до суду у якості доказів подальшого формування суми щодо відшкодування понесених Позивачем витрат мешканцями будинку.

Вказані обставини доведені позивачем та не спростовані відповідачем, а саме, доданими, актами.

Щодо відшкодування витрат за послуги з водопостачання та водовідведення, повідомляємо наступне:

Розмір щомісячного відшкодування власником квартири (споживачем) витрат ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» по оплаті спожитих послуг холодного водопостачання та водовідведення на забезпечення загально будинкових потреб дорівнює частині загальної вартості послуг холодного водопостачання та водовідведення, спожитих у житловому будинку на забезпечення загально будинкових потреб впродовж розрахункового періоду, що розраховується на підставі показів приладів обліку, пропорційно розміру загальної площі квартири споживача у співвідношенні до площі всіх квартир у житловому будинку за тарифами, встановленими КП «Харківводоканал» для надання підприємствам послуг з приймання стічних вод та послуг з централізованого постачання холодної води. Розмір витрат на приймання стічних вод та централізоване постачання холодної води у квартиру розраховується згідно показів приладів обліку.

Інформація відносно тарифу, показань лічильників, обсягу спожитого природного газу, вартості відшкодування витрат на закупівлю газу для підігріву води та використаного на опалення (газо-теплопостачання), водопостачання та водовідведення, а також формула за якою розраховуються вищезазначені витрати, зазначаються у рахунках за житлово-комунальні послуги.

Згідно з вимогами ст. 633 ЦК України, публічний є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Виходячи з вимог зазначеної статті ЦК України перелік послуг по яким може бути укладено публічний договір не є вичерпним.

Крім того, публічний договір передбачає обов`язковість однакових умов для всіх сторін.

За вимогами 901, 903 ЦК України передбачено: за договором про надання послуг одна сторона (виконавець)зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ухвалі Верховного Суду України від 08.04.2009 року /справа № 6-1123св09/ та ухвали від 07.09.2011 року /справа № 6-56220св10/ роз`яснено, що відсутність між сторонами договірних відносин не є підставою для звільнення відповідача від оплати житлово-комунальних послуг.

Крім того, у листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 12/20-8-1276 від 31.08.2009 року зазначено, що відносно права підприємств житлово- комунального господарства подавати судові позови при відсутності договору слід зазначити, що чинне законодавство України передбачає різні форми договору (у тому числі усну), а споживач зобов`язаний сплачувати кошти за надані послуги, оскільки, відповідно до ст. 11 ЦК України зобов`язання виникають не лише з підстав, передбачених цими актами, але й які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Такими діями споживачів є фактичне користування послугами, що надаються виконавцем.

Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу України, однобічна відмова від виконання прийнятих зобов`язань не допускаються.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги.

Відсутність договору на відшкодування спожитих комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, які вони отримують та користуються ними (постанова Верховного Суду України від ЗО жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13).

Також зазначаємо, що згідно з вимогами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. №1875-IV (діяв до 01.05.2019 р.), споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.І ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189-VIII (діє з 01.05.2019 р.), споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем, за період виникнення у Відповідача заборгованості, було здійснено усі необхідні заходи для забезпечення власників квартир даного житлового будинку, у тому числі і Відповідача, послугами з водопостачання, водовідведення, опалення (шляхом підігріву теплоносія) та гарячого водопостачання, тобто комунальні послуги у зазначений період споживачу надавались і ним споживались, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідач до позивача не звертався, факт отримання вказаних послуг ним не оспорений, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата, однак відповідач здійснював оплату нерегулярно та не в повному обсязі, вимогу щодо сплати заборгованості, яка містилась у рахунках на сплату житлово- комунальних послуг не виконував, чим порушив вимоги чинного законодавства України.

Позивач, додає розрахунок заборгованості за спірний період складений з чітким зазначенням нарахованих і сплачених сум окремо за кожен місяць, суми заборгованості наростаючим підсумком.

Крім того, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

27 грудня 2018 року ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» звернулося до Ленінського районного суду м. Харкова з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, яка є предметом розгляду даної справи, з ОСОБА_1 .

З подачею ТОВ «ПЕОЖБ «Підлісна» 27.12.2018 року зазначеної заяви, позовна давність щодо стягнення спірної заборгованості з ОСОБА_1 вважається перерваною та починається заново.

Згідно з ч. 3 ст. ст. 264 ЦК України, після преривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Так згідно з постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №663/2070/15-ц новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред`явлення позову.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.11, 15, 62, 81, 141, 142, 169, 203, 213, 215, 223. 226, 263, 265, 282-284, 289, ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Підлісна» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Підлісна» (р/р НОМЕР_1 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», у м. Києві, код ЄДРПОУ 39173209) заборгованість з відшкодування витрат за отримані комунальні послуги у загальному розмірі 29 996,08 грн., судові витрати зі сплати судового зболру 2102грн., а всього стягнути 32098грн. 08коп.

Заочне рішення суду може бути переглянута судом який його ухвалив, за письмовою заявою ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення, яка повинна бути подана до Ленінського районного суду м.Харкова, протягом 30ти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі Апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського Апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: В.М. Євтіфієв