Справа № 529/57/21

Провадження № 1-кп/529/11/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кириченко О.С.,

за участі секретаря судового засідання - Бурлиги Н.Л.,

прокурора - Скубачевського П.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Матюха О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька Полтавської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020170160000188, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 грудня 2020 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Пришиб Шишацького району Полтавської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, невійськовозобов`язаного, працюючого токарем у ФОП ОСОБА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та угоду про визнання винуватості, укладену 28.01.2021 між прокурором та ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2020 року в 00 год. 22 хв. інспектором сектору реагування патрульної поліції № 3 Диканського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , спільно із поліцейським сектору реагування № 3 Диканського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , які перебували у добовому наряді, під час здійснення патрулювання на автодорозі Диканька - Балясне, відповідно до своїх службових обов`язків, був зупинений транспортний засіб марки ВАЗ 21093, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

У ході спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим ОСОБА_1 запропоновано було пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора - алкотестера "Drager 6810" № 0231. Згідно із чеком № 782 результату тестування приладу газоаналізатора вміст алкоголю у крові ОСОБА_1 склав 2,29 проміле.

Після цього, інспектором сектору реагування патрульної поліції № 3 Диканського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 було повідомлено ОСОБА_1 про порушення ним п. 2.9.а Правил дорожнього руху України та необхідність складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із перевищенням допустимої норми алкоголю в крові.

У цей час у ОСОБА_1 , який усвідомлював, що не мав права керувати транспортним засобом, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння, а також те, що вчинив порушення правил дорожнього руху, за яке передбачена адміністративна відповідальність у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з метою уникнення негативних наслідків для себе за скоєне ним адміністративне правопорушення, виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію надати та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення нею дії в його інтересах з використанням службового становища, а саме не складання стосовно нього адміністративного протоколу за порушення п. 2.9.а ПДР України.

17 грудня 2020 року близько 00 год. 50 хв. обвинувачений ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи, що інспектор сектору реагування патрульної поліції № 3 Диканського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 є службовою особою органів Національної поліції України, оскільки останній представився та мав при собі нагрудний жетон, в посадові обов`язки якого входить робота, пов`язана із застосуванням до порушників заходів адміністративного впливу, умисно, з метою уникнення адміністративної відповідальності, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, в ході розмови висловив словесну пропозицію надати інспектору сектору реагування патрульної поліції № 3 Диканського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 3000,00 грн за не складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за порушення ним п. 2.9.а ПДР України.

В подальшому, інспектором сектору реагування патрульної поліції № 3 Диканського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол № 1156 серії ДПР18 № 244553 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 від підпису у вказаному протоколі відмовився.

22 грудня 2020 року близько 11 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_1 , продовжуючи свою протиправну діяльність, маючи єдиний умисел, направлений на вирішення питання про не притягнення його до адміністративної відповідальності, шляхом надання неправомірної вигоди службовій особі, перебуваючи у службовому кабінеті сектору реагування патрульної поліції Диканського ВП ГУНП в Полтавській області, що знаходиться по вул. Газовиків, 1 в смт Диканька Полтавської області, під час спілкування з інспектором сектору реагування патрульної поліції № 3 Диканського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , поклав на стіл грошові кошти за анулювання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП та вказав на них інспектору сектору реагування патрульної поліції № 3 Диканського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , назвавши при цьому суму - 3000,00 грн, таким чином надавши неправомірну вигоду службовій особі.

Одночасно з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1 прокурором направлено до суду угоду про визнання винуватості, укладену 28 січня 2021 року під час досудового розслідування між начальником Диканського відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_1 в присутності захисника адвоката Матюха О.В.

В угоді про визнання винуватості зазначено повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 369 КК України, вказано, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю. В угоді сторони погодили покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Просив суд затвердити угоду та призначити узгоджене покарання. Посилаючись на своє скрутне матеріальне становище, обвинувачений ОСОБА_1 просив призначити штраф із розстрочкою виплати чотирма частинами строком до одного року. Пояснив, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладання угоди про визнання винуватості, що передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які йому були роз`яснені судом в ході підготовчого судового засідання та вид покарання, який буде до нього застосовано.

Прокурор, захисник Матюх О.В. вважали за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену із ОСОБА_1 як таку, що відповідає вимогам закону.

Адвокат Матюх О.В. клопотання обвинуваченого підтримав та просив суд, відповідно до ч.4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, призначити штраф зі розстрочкою виплати чотирма частинами строком до одного року.

Прокурор не заперечував проти розстрочки виплати штрафу.

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості, вислухавши з приводу її затвердження думку обвинуваченого, його захисника, прокурора, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості повинна бути затверджена, а обвинуваченому мають бути призначені узгоджені вид та міра покарання за наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 468 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України, який згідно з ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника, а також думку обвинуваченого щодо можливості затвердження укладеної угоди, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 369 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань.

Підстави для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому визначеної в угоді міри покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Враховуючи складне матеріальне становище обвинуваченого ОСОБА_1 , те, що прокурор як одна із сторін угоди про визнання винуватості не заперечував проти розстрочки виплати штрафу, керуючись ч. 4 ст. 53 КК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочки виплати призначеного штрафу чотирма частинами строком на 1 рік.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Процесуальні витрати відсутні.

Враховуючи те, що вилучені у обвинуваченого ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 3000,00 грн є предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, керуючись положеннями ст. ст. 96-1, 96-2 ч. 1 п. 3 КК України, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію шляхом конфіскації у власність держави вказаного речового доказу як предмету вчинення злочину.

Речовий доказ у вигляді DVD-R диска з написом "Videx" DVD-R 16х 4.7Gb з відеозаписом із нагрудної камери № 0116 згідно з вимогами п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України залишити у матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, ч. 4 ст. 53, ст. ст. 96-1, 96-2, ч. 1 ст. 369 КК України, ст. 100, п. 1 ч. 3 ст. 314, 374, ч. 2 ст. 373, ч. 4 ст. 394, 395, 474-476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 січня 2021 року, укладену між начальником Диканського відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області Скубачевським Павлом Петровичем та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020170160000188, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 18 грудня 2020 року за ч. 1 ст. 369 КК України.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

На підставі ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити обвинуваченому ОСОБА_1 виплату призначеного штрафу у розмірі 17 000,00 грн чотирма рівними частинами по 4250 /чотири тисячі двісті п`ятдесят/ грн 00 коп строком на 1 /один/ рік.

Відповідно до положень ст. ст. 96-1, 96-2 ч. 1 п. 3 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке було предметом вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, шляхом конфіскації у власність держави грошових коштів у загальній сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп: купюра номіналом 500 гривень ЗФ 0996143, купюра номіналом 500 гривень УЖ 3005993, купюра номіналом 200 гривень ХВ 5593901, купюра номіналом 200 гривень УД 8983857, купюра номіналом 200 гривень ЦА 2838954, купюра номіналом 200 гривень ЄЄ 5431200, купюра номіналом 200 гривень УГ 187492, купюра номіналом 200 гривень СА 8064356, купюра номіналом 200 гривень УА 5290037, купюра номіналом 100 гривень АЕ 9211277, купюра номіналом 100 гривень УМ 4276286, купюра номіналом 100 гривень УД 6100009, купюра номіналом 100 гривень КУ 4193388, купюра номіналом 50 гривень ФИ 5761429, купюра номіналом 50 гривень УР 0397111, купюра номіналом 50 гривень ТУ 5080645, купюра номіналом 50 гривень УБ 9826529, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів сектору ВП № 2 відділення № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області (Диканського ВП ГУНП в Полтавській області).

Речовий доказ у вигляді DVD-R диска з написом "Videx" DVD-R 16х 4.7Gb з відеозаписом із нагрудної камери № 0116, - залишити у матеріалах кримінального провадження.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до Полтавського апеляційного суду через Диканський районний суд Полтавської області з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий О.С. Кириченко