КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Масенка Д.Є.

при секретарі судового засідання Парсамян А.А.

за участю представника Білицького Р.Б.

власника майна ОСОБА_1

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційні скарги власника майна ОСОБА_1 та представника власника майна ОСОБА_2 , адвоката Білицького Р.Б., на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 19 березня 2020 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області Карпенка М.М., погоджене заступником начальника Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Шубчик С.С., та накладено арешт майно, в тому числі і на квартиру загальною площею 130,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , та на квартиру загальною площею 47,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 , шляхом заборони відчуження майна.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі власник майна ОСОБА_1 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити.

В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_2 , адвокат Білицький Р.Б., просить ухвалу слідчого судді скасувати щодо арешту мана належного ОСОБА_2 та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на квартиру загальною площею 47,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , відмовити.

Згідно доводів апеляційних скарг, ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, а також такою, яка постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства.

Так, апелянти вказують на відсутність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, посилаючись на ті обставини, що надані стороною обвинувачення матеріали не містять жодних відомостей, які б вказували, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Звертають апелянти увагу суду і на ту обставину, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є добросовісними набувачами вище вказаного майна.

Одночасно власник майна ОСОБА_1 ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна, а про постановлене судом рішення останній стало відомо лише 25 червня 2020 року, а 26 червня 2020 року представник ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами провадження та отримав повний текст судового рішення. В зв'язку з цим просить визнати причину пропуску строку поважною.

Представник власника майна ОСОБА_2 , адвокат Білицький Р.Б., вказує на своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, оскільки ОСОБА_2 не повідомлялась про розгляд клопотання слідчого, а з постановленим судом рішення сторона захисту фактично ознайомилася 28 жовтня 2020 року.

Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Білицького Р.Б. та власника майна ОСОБА_1 ,які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг та клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власників майна та їх представників, колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами представник власника майна ОСОБА_2 , адвоката Білицького Р.Б., про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді.

З цих же підстав, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді, у зв`язку з чим він підлягає поновленню.

Що стосується доводів апеляційних скарг про незаконність постановленого судом рішення, то колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали приходить до наступних висновків.

У відповідності до вимог ст. 404 КПК України ухвала слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 19 березня 2020 року перевіряється в межах поданих апеляційних скарг.

Так, СВ Ірпінського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016110040001597 від 07 травня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, постановою старшого слідчого СВ Ірпінського ВП ГУНП в Київській області Карпенка М.М. від 06 березня 2020 року визнано речовими доказами, серед іншого і: квартиру загальною площею 130,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ; квартиру загальною площею 47,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 .

Також, слідчим було подано до суду клопотання про арешт майна, в тому числі і: квартири загальною площею 130,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ; квартири загальною площею 47,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 .

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 19 березня 2020 року клопотання слідчого було задоволено частково та накладено арешт на майно, втому числі і на зазначені об`єкти нерухомості належні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Як убачається з наданих суду матеріалів, підозру у кримінальному провадженні №12016110040001597 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оголошено.

За таких обставин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на даному етапі досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні беруть участь у статусі третіх осіб.

Разом з тим, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся слідчий, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України, в якій чітко зазначено, що з даним клопотанням має право звертатися лише прокурор.

Таким чином, виходячи з положень ст. 404 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на квартиру загальною площею 130,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , та на квартиру загальною площею 47,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 , з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, за наведених вище обставин, у задоволенні клопотання слідчого щодо арешту вказаного майна слід відмовити.

За таких обставин, апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_2 , адвоката Білицького Р.Б., підлягає задоволенню.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , ставила питання про скасування ухвали слідчого судді повністю, в тому числі і щодо неналежного їй мана, подана нею апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання власника майна ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 19 березня 2020 року, задовольнити.

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_2 , адвоката Білицького Р.Б., задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 19 березня 2020 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області Карпенка М.М., погоджене заступником начальника Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Шубчик С.С., скасувати в частині накладення арешту на квартиру загальною площею 130,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , та на квартиру загальною площею 47,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 .

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області Карпенка М.М., погоджене заступником начальника Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Шубчик С.С., про накладення арешту на квартиру загальною площею 130,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , та на квартиру загальною площею 47,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 , відмовити.

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Масенко Д.Є.

Унікальний номер справи № 367/3896/17

Номер апеляційного провадження 11-сс/824/225/2021 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Саранюк Л.П. _

Доповідач: Присяжнюк О.Б.